Відкрити головне меню

Пітер Воттс (англ. Peter Watts, нар. 25 січня 1958 року) — канадський письменник-фантаст, за фахом морський біолог. Працює у жанрі жорсткої наукової фантастики.

Пітер Воттс
англ. Peter Watts
Peter watts fulbeskuren.png
Народився 25 січня 1958(1958-01-25) (61 рік)
Калгарі, Альберта, Канада
Громадянство Канада Канада
Національність Канадці
Діяльність біолог, письменник
Alma mater Університет Гуелфа[d]
Мова творів англійська
Роки активності 1990–дотепер
Напрямок фантастика
Жанр жорстка наукова фантастика
Magnum opus «Blindsight» (2006)
У шлюбі з Caitlin Sweet[d]
Нагороди
Сайт: www.rifters.com

Commons-logo.svg Пітер Воттс у Вікісховищі?

Біографія і особисте життяРедагувати

Пітер Воттс народився в Калгарі, провінція Альберта, Канада.

13 років переїхав з родиною до Торонто, де мешкає дотепер.

Навчався у Гвелфському університеті, провінція Онтаріо, там 1980 року отримав ступінь бакалавра та ступінь магістра 1983 року. 1991 року він захистив ступінь доктора філософії в Університеті Британської Колумбії, Ванкувер в галузі зоології та екології ресурсів.[8]

Як морський біолог, займався на практиці фізіологією морських ссавців.

У грудні 2009 року Воттс був затриманий на кордоні США і Канади в Порт-Гуроні, штат Мічиган, Прикордонно-митною службою США, яка здійснювала перевірку керованого ним автомобіля. За твердженням прикордонної служби, Воттс напав на її співробітника і був переданий місцевим органам влади для пред'явлення звинувачень. Згодом Воттс був звільнений, проте прокуратурою округу Сент-Клер не було знято звинувачення в нападі на офіцера, за словами якого, Воттс поводив себе агресивно і, аби змусити його підкоритися, довелося використовувати перцевий спрей.[9] За словами Воттса, на нього напали, били в обличчя, застосували перцевий спрей і кинули на ніч у в'язницю.[10] Звіт про інцидент Пітер Воттс опублікував у своєму блозі, історія набула розголосу в Інтернеті. 19 березня 2010 року, після двох днів обговорення, суд визнав Воттса винним у перешкоджанні офіцеру Прикордонно-митної служби США. Остаточне слухання справи було призначено на 26 квітня 2010 року. Письменникові загрожувало покарання до двох років позбавлення волі.[11] 26 квітня суддя виніс вирок Воттсу: позбавлення волі 60 днів замість 180 днів, рекомендованих прокурором. Виконання судового рішення було призупинено після сплати судових витрат в розмірі 1000 доларів і штрафу в розмірі 500 доларів, після чого Воттс був звільнений. Тим не менш, згідно з чинним американським іміграційним законодавством, Воттс більше ніколи не зможе відвідати Сполучені Штати.[12]

У серпні 2011 року Пітер Воттс одружився з Кейтлін Світ (англ. Caitlin Sweet), викладачкою університету Торонто та письменницею-фантасткою.[13]

ТворчістьРедагувати

Свої літературні спроби 1980-х років Воттс марно намагався опублікувати у впливових американських журналах. Такі видання, як Asimov's Science Fiction та Analog Science Fiction and Fact, відмовляли йому, насамперед, за надмірно негативну атмосферу творів.[14]

Першим літературним успіхом Воттса стало оповідання «Ніша» («A Niche»), опубліковане 1991 року в канадській антології фантастики Tesseracts 3. Оповідання отримало канадську премію Аврора 1992 року, після чого короткі твори Воттса почали в 1990-ті роки з'являтися в журналах та збірках.

Воттс знов звернувся до персонажа Лені Кларк з оповідання «A Niche» у першому своєму романі «Морська зірка» («Starfish») (1999). Лені Кларк — фізично змінена людина, пристосована для життя на великих глибинах під водою. Вона також є головною героїнею трилогії «Ріфтери» («Rifters»). За авторським задумом, ріфтерами звуться модифіковані люди, призначені для роботи в глибоководному середовищі. Трилогія, крім «Starfish», містить романи «Вир» («Maelstrom») (2001) та «Бетагемот»(«βehemoth»). Останній роман з комерційних міркувань був виданий двома частинами: «βehemoth: β-Max» (2004) і «βehemoth: Seppuku» (2005).[15]

В жовтні 2006 року опубліковано найвідоміший з романів Пітера Воттса: «Сліпобачення» («Blindsight»). Події роману відбуваються наприкінці XXI сторіччя, екіпаж земного космічного корабля намагається здійснити перший контакт з інопланетною цивілізацією. Окрім проблеми неможливості контакту, що розглядається на рівні, дотепер притаманному лише творам Станіслава Лема, багато уваги в «Blindsight» присвячено проблемам зв'язку свідомості та інтелекту, а також трансгуманізму. 2007 року «Blindsight» був номінований на Премію Г'юґо за кращий роман[16]. З того часу твір був перекладений багатьма мовами: німецькою, польською, японською, фінською тощо. 2009 року «Blindsight» одержав польську премію SFinks за кращий іноземний науково-фантастичний роман, 2010 року — іспанську премію Xatafi-Cyberdark за кращий іноземний фантастичний роман[17], а 2014 — японську Премію «Сейун» (星雲賞 Seiunshō) за найкращий перекладений роман. Як і деякі інші твори, роман «Blindsight» викладений автором на власному вебсайті у вільний доступ за ліцензією Creative Commons BY-NC-SA 2.5.[18] На думку Воттса, це фактично врятувало його кар'єру, а роман «Blindsight» від забуття, до якого він був би приречений в іншому випадку.[19]

Успіх «Blindsight» та розглянутих в ньому проблем спонукав Воттса на продовження і розвиток теми. Так з'явилися оповідання «The Colonel» (2014), «Insect Gods» (2015) та роман «Ехопраксія» («Echopraxia») (2014) — сиквел про події, що відбуваються на Землі та інших місцях, одночасно з подіями «Blindsight».[20]. Цей художній цикл, що отримав назву «Вогнепад» («Firefall»), може в майбутньому поповнитися романом «Omniscients».[21]

Особливістю романів Воттса є докладний перелік використаних джерел, запозичених ідей та посилання на їх докладний розгляд, що додається до художніх творів.

2010 рік приніс Пітеру Воттсу визнання у вигляді двох літературних премій: Премію Ширлі Джексон в категорії «Коротке оповідання» отримало «The Things», а повість «The Island» нагороджена Премією Г'юґо.

Окрім письменництва, Воттс також редагував канадський науково-фантастичний журнал On Spec Magazine, брав участь у створенні науково-фантастичного фільму та телепроекту Strange Frame[22], на ранніх стадіях розробляв чернетки історії для гри Homeworld 2 у Relic Entertainment. Вплив творчості Воттса на свою гру відзначав креативний директор BioShock 2 (2010) Кен Левін.[23] Компанія Crytek залучила Пітера Воттса як письменника та художнього консультанта при створенні гри Crysis 2 (2011), в якій згадуються технологічні елементи з роману «Blindsight».[24].

БібліографіяРедагувати

РоманиРедагувати

Цикл «Rifters»:

  • 1999 «Starfish»
  • 2001 «Maelstrom»
  • 2004 «βehemoth»

Цикл «Firefall»:

  • 2006 «Blindsight»
    • 2014 оповідання «The Colonel»
    • 2015 оповідання «Insect Gods»
  • 2014 «Echopraxia»
  • (?) «Omniscients»(в роботі)[21]

Цикл «Sunflowers»:

  • 2009 «The Island»
  • 2014 «Giants»
  • 2014 «Hotshot»
  • 2018 «The Freeze Frame Revolution»

2011 «Crysis: Legion»

Повісті та оповіданняРедагувати

  • 1990 «A Niche»
  • 1994 «Flesh Made Word»
  • 1994 «Nimbus»
  • 1995 «Fractals»
  • 1996 «Bethlehem»
  • 1998 «The Second Coming of Jasmine Fitzgerald»
  • 1999 «Home»
  • 2000 «Bulk Food» (співавтор Laurie Channer)
  • 2001 «Ambassador»
  • 2004 «A Word for Heathens»
  • 2004 «Defining an Elephant»
  • 2005 «Mayfly» (співавтор Derryl Murphy)
  • 2007 «Repeating the Past»
  • 2008 «The Eyes of God»
  • 2008 «Hillcrest v. Velikovsky»
  • 2009 «The Island»


  • 2010 «Malak» («It's Not Easy Being Green»)
  • 2010 «The Things»
  • 2013 «Firebrand»
  • 2013 «Orientation Day»
  • 2014 «Collateral»
  • 2014 «Giants»
  • 2014 «Hotshot»
  • 2014 «The Colonel»
  • 2015 «Insect Gods»
  • 2017 «Incorruptible»
  • 2017 «ZeroS»
  • 2018 «Kindred»
  • 2018 «The Freeze-Frame Revolution»

Переклади українськоюРедагувати

  • Пітер Воттс. Сліпобачення; з англ. пер. А. Пітик, К. Грицайчук — К.: Вид-во Жупанського, 2018. — (Ad Astra) — 384 с. ISBN 978-966-2355-99-4
  • Пітер Воттс. Ехопраксія; з англ. пер. О. Українець, К. Дудка — К.: Вид-во Жупанського, 2019. — (Ad Astra) — 368 с. ISBN 978-617-7585-11-3

ПриміткиРедагувати

  1. Aurora Awards 1992. www.sfadb.com (en). Архів оригіналу за 2018-04-26. 
  2. Nagroda Sfinks 2009. Leksykon Kultury Warmii i Mazur (pl). 2010. Архів оригіналу за 2018-04-26. 
  3. 2010 Hugo Award Winners. The Hugo Awards (en). 2010-09-05. Процитовано 2018-04-26. 
  4. 2010 Shirley Jackson Awards Winners - SHORT STORY. The Shirley Jackson Awards (en). 2010. Процитовано 2018-04-26. 
  5. 2014 Seiun Award Winners (en). Locus SF Foundation. 2014. Архів оригіналу за 2018-04-26. 
  6. 2014年 第45回星雲賞 (jp). 星雲賞. 2014. Архів оригіналу за 2018-04-26. 
  7. Sokeanäkö sai tieteiskirjojen Tähtivaeltaja-palkinnon (fi). Turun Sanomat. 2014-05-08. Архів оригіналу за 2018-06-07. 
  8. Peter Watts (1991). Hauling out behaviour of harbour seals, Phoca vitulina richardsi, with particular attention to thermal constraints (en). University of British Columbia. Процитовано 2018-04-27. 
  9. Kristin Rushowy (2009-12-13). War of words ends in author's arrest at border; Toronto science fiction writer accused of assault following 'altercation' at U.S. border crossing. Toronto Star. Архів оригіналу за 2018-06-07. 
  10. Peter Watts (2009-12-11). Not the Best of Possible Worlds. (en). Rifters.com. Процитовано 2018-04-27. 
  11. Angela Mullins (2010-03-19). Author found guilty of Blue Water Bridge assault. The Observer (en). Архів оригіналу за 2018-06-12. Процитовано 2018-05-24. 
  12. Madeline Ashby (2010-04-27). Sometimes, we win. (en). Tor.com. Архів оригіналу за 2018-06-07. 
  13. Peter Watts (2011-08-28). He Said / She Said (en). Rifters.com. Процитовано 2018-04-27. 
  14. Petar Atanasov (2017-07-14). An interview with Peter Watts. Part 3. Българското СайФай Списание - SciFi.bg (en). Архів оригіналу за 2018-04-28. 
  15. Gerald Jonas (2005-03-20). Science Fiction: Across the Universe (en). The New York Times. 
  16. 2007 Hugo Awards
  17. Premios Xatafi-Cyberdark. premiosylistas.com (es). 2010. Архів оригіналу за 2018-06-06. 
  18. Blindsight by Peter Watts.
  19. Peter Watts (2009-01-24). Rip-Off Alert (en). Rifters.com. Процитовано 2018-06-06. 
  20. Alyx Dellamonica (2014-08-26). Echopraxia: The Latest Attempt by Peter Watts to Stomp Your Assumptions to Death (en). Tor.com. Архів оригіналу за 2018-06-06. 
  21. а б Petar Atanasov (2017-12-11). An interview with Peter Watts. Part 4. Българското СайФай Списание - SciFi.bg (en). Архів оригіналу за 2018-04-28. 
  22. Strange Frame: Love & Sax (2012). Full Cast & Crew (en). IMDb.com. Процитовано 2018-06-06. 
  23. Michael Plant (2010-02-1). BioShock 2: The interview (en). The Independent. Процитовано 2018-06-06. 
  24. Nanosuit Brochure (PDF). Crynet Systems. Архів оригіналу за 2009-10-07.  (page 7)