Пітая або пітахая (фрукт дракона) — загальна назва плоду декількох видів з родини Кактусові, в основному з роду Hylocereus («солодка пітая»).

Рослини, плоди яких називають пітаєю поширені в Мексиці, Центральній і Південній Америці. Фрукт округлої форми, досить великий, з фіолетово-червоною гладкою шкіркою.

Зараз ці рослини також культивуються в низці країн Південно-Східної Азії таких як В'єтнам, Таїланд, Філіппіни, Індонезія, Шрі-Ланка та Малайзія, Японія (о. Окінава), Китай, Тайвань, а також у США (Гаваї), Ізраїлі, Північній Австралії.

Hylocereus цвіте тільки ночами; великі білі пахучі квіти мають типову для кактусових квітів форму. Плід солодкої пітаї має білий кремоподібний м'якуш із крихітним чорним насінням і ніжним ароматом. За смаком чимось схожий на ківі.

Плід пітаї на прилавку

ІсторіяРедагувати

Перша згадка зустрічається в ацтеків в XIII столітті. Солодко-кислі плоди пітаї оцінили й індіанці, але не стільки за смак, скільки за велику кількість фрукта і легкість його збору. Уважається, що плід дракона було завезено до Таїланду з В'єтнаму близько 10 років тому. Ближче до сезону дощів (приблизно у вересні) пітая заполоняє таїландські ринки.

ПриготуванняРедагувати

Пітая — досить солодкий, але при цьому низькокалорійний фрукт. Проте декому смак пітаї може здатися досить невираженим і навіть прісним. Плоди вживають як у сирому, так і в приготованому вигляді. Шкірочка неїстівна, крім того, вона може містити пестициди. Перед подачею на стіл фрукт дракона розрізають уздовж. Усередині нього знаходиться соковитий, найчастіше білий, м'якуш із дрібним чорним насінням. Насіння пітаї має яскраво виражений горіховий смак і при цьому надзвичайно багате на ліпіди. Фрукт дракона найчастіше є інгредієнтом багатьох тропічних коктейлів; крім того, з нього готують вино. Крім приємного смаку, пітая має ще одну перевагу — високий уміст вітаміну B3, фосфору, кальцію та олеїнової кислоти, яка покращує роботу мозку. А з ароматних квітів кактуса пітаї жителі Америки заварюють чай.

ГалереяРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Agricultura Sensitiva (AS) [2008]: El cultivo de Pitaya y su posicionamiento en el mercado. Перевірено 16 серпня 2017.
  • Ariffin, Abdul Azis; Bakar, Jamilah; Tan, Chin Ping; Rahman, Russly Abdul; Karim, Roselina & Loi, Chia Chun [2008]: Essential fatty acids of pitaya (dragon fruit) seed oil. Food Chemistry (in press) DOI:10.1016/j.foodchem.2008.09.108
  • Felger, Richard & Moser, Mary B. (1985): People of the desert and sea: ethnobotany of the Seri Indians. University of Arizona Press, Tucson
  • Lauri, Bob (2000): Ocean Oasis Field Guide — Stenocereus gummosus. Перевірено 16 серпня 2017.
  • Villalobos, Soraya; Vargas, Orlando & Melo, Sandra (2007): Uso, manejo y conservacion de «yosú», Stenocereus griseus (Cactaceae) en la Alta Guajira colombiana [Usage, Management and Conservation of yosú, Stenocereus griseus (Cactaceae), in the Upper Guajira, Colombia]. [Spanish with English abstract] Acta Biologica Colombiana 12(1): 99-112. PDF fulltext

ПосиланняРедагувати