Піроеле́ктрика — електризація поверхні деяких кристалічних діелектриків при їх нагріванні або охолодженні. Поверхнева густина електричного заряду, який виникає на поверхні, прямо пропорційна швидкості зміни температури і не перевищує 1 мКл/м². Піроелектричний ефект можна використовувати для виявлення електромагнітного випромінювання. Цей ефект дозволяє реєструвати зміну температури з точністю до (10-6)°С. Використовується у піросепараторах при збагаченні корисних копалин.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Сивухин Л. В. (1977). Общий курс физики. Том III. Электричество. Москва: Наука.