Пінхас Мінковський (їд. פנחס מינקאווסקי‎; 5 квітня 1859 — 18 січня 1924) — співак, хазан і композитор.[2]

Пінхас Мінковський
Народився 5 квітня 1859(1859-04-05)[1]
Біла Церква, Київська губернія, Російська імперія
Помер 18 січня 1924(1924-01-18)[1] (64 роки)
Бостон, США
Діяльність Хазан
Знання мов іврит і їдиш

Біографія ред.

Мінковський народився в Білій Церкві у квітні 1859 року. Його батько, Мордехай, який був нащадком Йом-Това Ліпмана Геллера, був кантором у Великій синагозі міста, а сам він був співаком у хорі свого батька.[3]

Після вивчення Танаху та Талмуду під керівництвом різних вчителів, Мінковський продовжив вивчення Талмуду наодинці в бет-мідраші свого рідного містечка. У віці вісімнадцяти років він почав вивчати російську та німецьку мови і досконало опанував ці дві мови. Його першим вчителем вокальної музики був батько, пізніше він навчався у Ніссана Співака, якого він змінив на посаді головного кантора Хоральної синагоги в Кишиневі.[4]

Після цього Міньковський поїхав до Відня, де продовжив навчання під керівництвом Роберта Фукса, у якого отримав диплом співака. Згодом був кантором у Херсоні та Львові. У 1881 році він став кантором в Одесі (у великій синагозі), але незабаром виїхав до Нью-Йорка, щоб працювати в синагозі Кагал Адат Джешурун.[5][6] У 1892 році його покликали назад до Одеси, де він тридцять років служив кантором Бродерської синагоги до її закриття більшовиками в 1922 році.[7][8]

Він повернувся до Сполучених Штатів у серпні 1923 року і помер там наступного року у віці 65 років.[9] Понад 1000 людей відвідали його панахиду в Нижньому Іст-Сайді Нью-Йорка, яка включала виступи Йозефа Розенблатта та інших відомих канторів.[10]

Часткова бібліографія ред.

  • Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 370: attempt to concatenate a boolean value.
  • Die Entwicklung der synagogalen Liturgie bis nach der Reformation des 19. Jahrhunderts [The Development of Synagogue Liturgy until after the Reformation of the Nineteenth Century] (нім.). Odessa: Lewinsohn. 1902.
  • Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 370: attempt to concatenate a boolean value.
  • Ein Vortrag von Oberkantor P. Minkowsky. Gehalten in dem Brody'er Tempel zu Odessa am Samstag, den 20 November 1910 zur Feier des 40-jährigen Jubiläums des Chordirigenten und Componisten Dawid Nowakowski (нім.). Odessa: Ḥ. N. Bialik & S. Buryschkin. 1911.

Примітки ред.

  1. а б в קרסל ג. לכסיקון הספרות העבריתספרית פועלים, 1965. — Т. 2.
  2. Matis, Benjamin (2016). An Annotated Translation of Pinchas Szerman's Poilishe Khazones In Fargangenheit Un Tzukunft, 1924. Scripta Judaica Cracoviensia. 14: 107. doi:10.4467/20843925sj.16.007.5666.
  3. Edelman, Marsha Bryan (2003). Discovering Jewish Music. Philadelphia: Jewish Publication Society. с. 66—67. ISBN 9780827610279.
  4. Ne'eman, Joshua Leib. Minkowski, Pinchas.
  5. Fuks, Khayim Leyb (1 листопада 2017). Pinkhes Minkovski. Процитовано 10 квітня 2022.
  6. Moisan, Luc (19 серпня 2016). From Odessa to the Lower East Side and Back Again – The Story of Cantor Pinhas Minkowsky. Museum at Eldridge Street. Процитовано 10 квітня 2022.
  7. Pinhas Minkowski: Russian cantor & composer, 1859–1924. Jewish Music Research Centre. Hebrew University of Jerusalem. Процитовано 10 квітня 2022.
  8. Odessa Mama: Jewish Soundscapes of Odessa (PDF). Da'at Hamakom & Jewish Music Research Centre. 2018. с. 6, 13—14. Процитовано 10 квітня 2022.
  9. Cohen, Judah M. (2017). Embodying Musical Heritage in a New-Old Profession: American Jewish Cantorial Schools, 1904–1939. Journal of the Society for American Music. 11 (1): 42—44. doi:10.1017/S1752196316000511. S2CID 193720678.
  10. Shandler, Jeffrey (2008). A Tale of Two Cantors: Pinhas Minkowski and Yosele Rosenblatt (PDF). Academic Angles. Museum at Eldridge Street: 24—28. Архів оригіналу (PDF) за 15 квітня 2018. Процитовано 7 червня 2023.