Пінон новогвінейський
| Пінон новогвінейський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ducula rufigaster (Quoy & Gaimard, 1830) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Пі́нон новогвінейський[2] (Ducula rufigaster) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає на Новій Гвінеї та на сусідніх островах.
Опис
ред.Довжина птаха становить 35 см, вага 410-580 г, довжина хвоста становить 20-21 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Голова і горло сіро-рожеві, груди і боки мають яскравий золотисто-коричневий відблиск. Живіт і гузка світло-коричневі. Задня частина шиї і спина сизі, нижня частина спини і надхвістя малинові з металневим відблиском. Махові пера темно-зелені. Хвіст короткий, темно-коричневий з зеленуватим або бронзовим відблиском, на кінці сірий. Очі червоні, навколо очей плями голої червоної шкіри, лапи малинові.
Підвиди
ред.Виділяють два підвиди:[3]
- D. r. rufigaster (Quoy & Gaimard, 1832) — острови Раджа-Ампат, північний захід і південь Нової Гвінеї;
- D. r. uropygialis Stresemann & Paludan, 1932 — острів Япен і північ Нової Гвінеї.
Поширення і екологія
ред.Новогвінейські пінони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах Новій Гвінеї. Зустрічаються поодинці, на висоті до 1200 м над рівнем моря. Живляться плодами.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Ducula rufigaster.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 травня 2022.
Джерела
ред.- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |