Пінон австралійський
| Пінон австралійський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ducula spilorrhoa (Gray, 1858) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Пі́нон австралійський[2] (Ducula spilorrhoa) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Мешкає в Австралії, на Новій Гвінеї та на сусідніх островах.
Опис ред.
Довжина птаха становить 38-44 см, вага 378-500 г. Голова, шия і верхня частина тіла кремово-білі, інрді з легким сіруватим відтінком. Покривні пера крил білі, махові пера чорні. Стернові пера чорно-білі, ккрайні стернові пера майже повністю білі і маюль лише чорні края. Нижня частина тіла переважно кремово-біла, на стегнах чорні плямки. Гузка поцяткована чорними смужками. Дзьоб жовтуватий, на кінці зеленуватий. Лапи світло-сизі.
Поширення і екологія ред.
Австралійські пінони мешкають на півночі Австралії і на узбережжі Новій Гвінеї, а також на півдні Нової Гвінеї, в долині річки Сепік, на островах Біяк[en] і Схаутен[en], Ару, Тробріана, Д'Антркасто і Луїзіада, на островах Торресової протоки та на островах біля узбережжя Австралії. Вони живуть в мангрових лісах, прибережних вологих і заболотених тропічних лісах, у сухих і вологих саванах та в чагарникових заростях. Зустрічаються невеликими зграйками, на висоті до 900 м над рівнем моря. Живляться плодами. Сезон розмноження в Австралії триває з сереня по січень. Гніздяться розрідженими колоніями. Гніздо являє собою платформу з гілочок, розміщується на дереві. В кладці 1, рідше 2 яйця, інкубаційний період триває 26-28 днів. Пташенята покидають гніздо через 23-25 днів після вилуплення. І самиці, і самці насиджують кладку і доглядають за пташенятами.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Ducula spilorrhoa.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 травня 2022.
Джерела ред.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
- Frith, H.J. (1982). Pigeons and Doves of Australia. Rigby
- Pizzey and Knight, "Field Guide to the Birds of Australia", Angus & Robertson, ISBN 0-207-19691-5
- Trounsen and Trounsen, "Australian Birds: A Concise Photographic Field Guide, Cameron House. ISBN 1-875999-47-7
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |