Вікіпедія

Підставка Руслан Володимирович

український географ, краєзнавець, дослідник історико-архітектурної спадщини
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Підставка.

Руслан Володимирович Підставка (нар. 29 листопада 1969, с. Чернихівці, нині Україна) — український географ, краєзнавець, дослідник історико-архітектурної спадщини. Член Наукового товариства імені Шевченка (1993).

Руслан Підставка
Руслан Володимирович Підставка
Народився29 листопада 1969(1969-11-29) (54 роки)
с. Чернихівці, Збаразький район, Тернопільська область, нині Україна
Громадянство УРСР → Україна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьгеограф, краєзнавець
Alma materТернопільський державний педагогічний інститут

Життєпис

ред.

Руслан Підставка народився 29 листопада 1969 року у селі Чернихівцях Збаразького району Тернопільської области, нині Україна.

Закінчив Збаразьку середню школу № 2 ім. Івана Франка (зі срібною медаллю, 1987), географічний факультет (з відзнакою, 1993) та аспірантуру при кафедрі економічної і соціальної географії (1996, нині національний університет імені Володимира Гнатюка) Тернопільського державного педагогічного інституту.

У 1988—1989 роках проходив службу в лавах Збройних Сил. Працював заступником голови профкому студентів (1991—1993) та асистентом кафедри економічної і соціальної географії (1994—1996) Тернопільського державного педагогічного інституту; екскурсоводом, молодшим науковим співробітником фондового відділу, старшим науковим співробітником науково-дослідницького відділу та заступником генерального директора з наукової та культурно-просвітницької роботи Національного заповідника «Замки Тернопілля» (2008—2019), начальником відділу туризму та охорони культурної спадщини Управління економіки та залучення інвестицій Збаразької міської ради (з 2021).

Наукова діяльність

ред.

Досліджував «Територіальну організацію інфраструктури агропромислового комплексу Тернопільської області», Язловецький замок та історію містечка Язловець Бучацького району Тернопільської області[1]. Автор багатьох наукових статей на цю тематику.

Голова Наукового товариства студентів і аспірантів Тернопільського державного педагогічного інституту (1993—1994).

Працює над дослідженням історії і пам'яток культурної спадщини м. Збаража та населених пунктів Збаразької територіальної громади. Розробив туристичний маршрут «Давній Збараж: три культури — одна історія».

Сфера наукових інтересів — історична географія, краєзнавство, архітектура, джерелознавство.

Праці
  • Підставка, Р. Язловець — ключ Поділля (2010)[2],
  • Підставка, Р. Замок у Вишнівці: історія виникнення, становлення та локалізації (2014)[3],
  • Підставка, Р. До питання спорудження замкового палацу Язловця: іконографічна ретроспектива (2015)[4],
  • Підставка, Р. Вірменська громада Язловця на Поділлі (2016)[5]
  • Підставка Р., Мазуранчик, З. «Літописний» Збараж: новий погляд на відомі дати (2016)[6],
  • Підставка, Р. Замковий туризм регіону : дослідження, проблеми, здобутки (2017)[7],
  • Підставка Р., Сивий, М. Проблематика і стан досліджень замку в Скалі-Подільській (2017)[8],
  • Підставка Р., Сивий, М. Актуалізація досліджень маловідомих пам'яток архітектури Західної України (2017)[9]
  • Підставка, Р. Збаразький замок ХІХ ст.: іконографічні і наративні джерела до реновації пам'ятки (2020)[10].

Доробок

ред.

Автор та співавтор статей про населені пункти Збаражчини у енциклопедичному виданні «Тернопільщина. Історія міст і сіл» (2014)[11]. Ввів в науковий обіг офіційні перші писемні (документальні) згадки про с. Язловець Бучацького району з 1379 р. на 1373 р. (спільно з проф. Є. Сперкою), про Язловецький замок з 1436 р. на 1373 р. (спільно з проф. В. Михайловським), про містечко Скалат з 1513 р. на 1503 р., про м. Збараж з 1211 р. на 1213 р. та Збаразький замок з 1627 р. на 1589 р. Встановлення першої писемної згадки про м. Новий Збараж (на р. Гнізна), виявленої на даний час — 1600 р.[7]

Книги
  • «Збараж. Штрихи до портрету міста» (2019)[12],
  • «Язловець — 640. Історія. Архітектура. Туризм» (2013, співавтор Олег Рибчинський)[13][1],
  • «Замки Збаража: відоме і невідоме» (2012)[14][15],
  • «Авторство і реконструкція замків Збаража» (2012)[16][17],
  • «Село на чотирьох кордонах» (2010)[18],
  • «Збараж полікультурний» (2021)[19].
Публікації
  • Підставка, Р. Сімейний фотоархів бургомістра Збаража його нащадки передали «Замкам Тернопілля» // Народне слово. — 2014. — 13 червня.
  • Підставка, Р. «Блакитна маркіза» і Збаразький замок // Народне слово. — 2015. — 27 листопада. — С. 8.
  • Підставка, Р. Збаразький архів XV-ХХ століття знайдено у Кракові // Народне слово. — 2012. — 10 серпня.
  • Підставка, Р. Нові факти в історії княжого Збаража // Народне слово. — 2012. — 20 квітня.
  • Підставка, Р. Прикордонне місто Збараж // Вісник історії краю. — 2010. — Лютий.
  • Підставка, Р. Князі Збаразькі: амбітні претензії на корону чи політична авантюра // Народне слово. — 2011. — 2 грудня.
  • Підставка, Р. Міжнародна конференція у Збаразькому замку // Народне слово. — 2012. — 10 серпня.
  • Підставка, Р. «Замки Тернопілля» прикрасили «Барвисту Україну — 2012» // Народне слово. — 2012. — 24 серпня.
  • Підставка, Р. «Замки Тернопілля» отримали престижну міжнародну нагороду // Народне слово. — 2013. — 20 грудня. — С. 5.
  • Підставка, Р. У «Замків Тернопілля» — «Кришталева цегла» // Свобода. — 2013. — 18 грудня. — С. 1.
  • Підставка, Р. Про замки Тернопілля — на міжнародному рівні // Свобода. — 2015. — 22 травня. — С. 4. — (Акценти).

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Осадчук, Л. Книжку про давнє місто Язловець видали в Тернополі // День, 25 липня 2013 р.
  2. ↑ Підставка, Р. Язловець — ключ Поділля [Архівовано 30 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Відлуння віків. — 2010. — № 2 (13). — С. 65—69.
  3. ↑ Підставка, Р. Замок у Вишнівці: історія виникнення, становлення та локалізації[недоступне посилання] // Historical and cultural studies. — 2014. — Vol. 1, Num. 1. — С. 69—76.
  4. ↑ Підставка, Р. До питання спорудження замкового палацу Язловця: іконографічна ретроспектива[недоступне посилання] // «Археологія & Фортифікація України». Збірник матеріалів V Всеукраїнської науково-практичної конференції / [редкол.: В.С. Травінський (відп. ред.) та ін.]. — Кам’янець Подільський: ТОВ «Друкарня Рута», 2015. — 188—193 с.
  5. ↑ Підставка, Р. Вірменська громада Язловця на Поділлі // Актуальні питання вірменознавства. — Випуск ІІІ-IV / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Вірмени України: на зламі століть», присвяченої 400-річчю першої документальної згадки про вірмен Язловця (Київ, 11 грудня 2015 р.); Матеріали Міжнародної-науковопрактичної конференції «Вірмени Поділля: історія і сучасність», присвяченої 225-й річниці спорудження Вірменської церкви в Могилів-Подільському (Вінниця, 9 вересня 2016 р.) / Редколегія: Д. А. Давтян (голова), С. Д. Гальчак (співголова) та ін. Наук. Ред. Л. В. Баженов, С. С. Казаров та ін. — Вінниця: ПП Балюк І. Б., 2016. — 67—80 с.
  6. ↑ Підставка Р., Мазуранчик, З. «Літописний» Збараж: новий погляд на відомі дати // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Історія. — 2016. — Вип. 2(3). — С. 167—169.
  7. ↑ а б Підставка, Р. Замковий туризм регіону : дослідження, проблеми, здобутки // Міжнародний бізнес та замковий туризм в Україні : сучасний стан і перспективи розвитку : зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. [м. Тернопіль-Збараж, 28-29 квіт. 2017 р.]. - Тернопіль : ТНЕУ, 2017. — С. 199—200.
  8. ↑ Підставка Р., Сивий, М. Проблематика і стан досліджень замку в Скалі-Подільській [Архівовано 24 березня 2022 у Wayback Machine.] // Україна-Європа-Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: : Історія, міжнародні відносини. — 2017. — Вип. 20. — С. 277—295.
  9. ↑ Підставка Р., Сивий, М. Актуалізація досліджень маловідомих пам'яток архітектури Західної України // Пам'ятки України: Науковий альманах. — 2017. — № 43. — С. 41—51.
  10. ↑ Презентація. Руслан Підставка // Academia
  11. ↑ Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — 692 с. : іл. — ISBN 978-966-457-228-3.
  12. ↑ Сиско, І. Руслан Підставка додав штрихів до портрета Збаража // Народне слово. — 2019. — 29 грудня. — С. 6.
  13. ↑ Підставка, Р. Язловець: історія, архітектура, туризм [Текст] : матеріали іст.-архіт. досліджень / Р. Підставка, О. Рибчинський. — Тернопіль: Вид. відділ ТНПУ, 2011. — 75 с.: іл.
  14. ↑ Підставка, Р. Фортифікації Збаража (відоме і невідоме) [Текст] : наук.-попул. видання / Р. Підставка. — Тернопіль: Вид. відділ ТНПУ, 2012. — 112 с.: іл.
  15. ↑ Замки Збаража: відоме і невідоме // Academia
  16. ↑ Підставка, Р. Авторство та реконструкція замків Збаража [Текст] : наук.-попул. вид. / Р. Підставка. — Тернопіль: Вид. відділ ТНПУ, 2012. — 80 с.: іл..
  17. ↑ Авторство та реконструкція замків Збаража // Academia
  18. ↑ Підставка, Р. Село на чотирьох кордонах [Текст] : іст.- краєзн. нарис / Р. Підставка. — Тернопіль: Вид. відділ ТНПУ, 2010. — 64 с.: іл.
  19. ↑ Краєзнавець з Тернопільщини проклав новий полікультурний маршрут для туристів // Укрінформ.

Джерела

ред.

Посилання

ред.
  Зовнішні відеофайли
  Вуличками давнього Збаража на YouTube // Руслан Підставка. — 2021. — 22 січня.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Підставка_Руслан_Володимирович&oldid=41622224