Підрядне речення
Підрядне речення, підрядна (предикативна) частина — синтаксично залежна частина складнопідрядного речення, яка повністю або частково зберігає ознаки простого речення і граматично підпорядковується головній частині.
Смислові й граматичні зв'язки між головною й підрядною частинами виражаються за допомогою підрядних сполучників, сполучних слів, порядку розташування частин складнопідрядного речення, співвідношенням видо-часових і способових форм дієслів-присудків. Наприклад: Поезія співає в серці, хоч її й не витягнеш на папір (Досвітній О.); Як не буде птахів, то й людське серце стане черствим (Стельмах М.).[1]
Сполучники виконують лише граматичну роль — є засобом приєднання підрядної частини до головної: Моря перелетиш і не впадеш, Допоки буде в серці рідна мова (Павличко Д.).
Сполучні слова — вказівні займенникові слова (вказівні займенники або займенникові прислівники), які поєднують граматичну функцію (функцію приєднання підрядної частини до головної) з функцією члена речення. У реченні «Поганий той учений, який не мріє про відкриття» (Цюпа І.) займенник «який» виконує подвійну роль — сполучає підрядну частину з головною і в підрядній виступає підметом до присудка «не мріє». Головна й підрядна частини поєднуються двома видами підрядного зв'язку: прислівним і детермінантним.[2]
Підрядний зв'язок — тип синтаксичного зв'язку між предикативними частинами в складнопідрядному реченні, коли один з компонентів є головним, інший — залежним.[3]
Види
ред.- Допустове
- Мети
- Міри та ступеня
- Місця
- Наслідкове
- Означальне
- Порівняльне
- Присудкове
- Причини
- Способу дії
- Умовне
- Часу
Примітки
ред.- ↑ Підрядне речення // Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Либідь, 2001. — С. 126. — ISBN 966-06-0177-8.
- ↑ Підря́дна предикати́вна части́на, subordinate (dependent) clause // Словник-довідник лінгвістичних термінів юного мовознавця / С. І. Дорошенко. — Відп. ред., вступ. сл. О. О. Тєлєжкіна. — Х. : Вид-во Іванченка І. С., 2024. — С. 250 — ISBN 978-617-8332-17-4.
- ↑ Підря́дний зв'язóк, subordination // Словник-довідник лінгвістичних термінів юного мовознавця / С. І. Дорошенко. — Відп. ред., вступ. сл. О. О. Тєлєжкіна. — Х. : Вид-во Іванченка І. С., 2024. — С. 251 — ISBN 978-617-8332-17-4.
Джерела та література
ред.- Кротевич Євген Володимирович. Словник лінгвістичних термінів / Є. В. Кротевич, Н. С. Родзевич; АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1957. — 235 с.
- Підрядний // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- Речення // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
|
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |