Підрядне речення

Підрядне речення, підрядна (предикативна) частина — синтаксично залежна частина складнопідрядного речення, яка повністю або частково зберігає ознаки простого речення і граматично підпорядковується головній частині.

Смислові й граматичні зв'язки між головною й підрядною частинами виражаються за допомогою підрядних сполучників, сполучних слів, порядку розташування частин складнопідрядного речення, співвідношенням видо-часових і способових форм дієслів-присудків. Наприклад: Поезія співає в серці, хоч її й не витягнеш на папір (Досвітній О.); Як не буде птахів, то й людське серце стане черствим (Стельмах М.).^[1]

Сполучники виконують лише граматичну роль — є засобом приєднання підрядної частини до головної: Моря перелетиш і не впадеш, Допоки буде в серці рідна мова (Павличко Д.).

Сполучні слова — вказівні займенникові слова (вказівні займенники або займенникові прислівники), які поєднують граматичну функцію (функцію приєднання підрядної частини до головної) з функцією члена речення. У реченні «Поганий той учений, який не мріє про відкриття» (Цюпа І.) займенник «який» виконує подвійну роль — сполучає підрядну частину з головною і в підрядній виступає підметом до присудка «не мріє». Головна й підрядна частини поєднуються двома видами підрядного зв'язку: прислівним і детермінантним.^[2]

Підрядний зв'язок — тип синтаксичного зв'язку між предикативними частинами в складнопідрядному реченні, коли один з компонентів є головним, інший — залежним.^[3]

Види

Докладніше: Складнопідрядне речення

Допустове
Мети
Міри та ступеня
Місця
Наслідкове
Означальне
Порівняльне
Присудкове
Причини
Способу дії
Умовне
Часу

Примітки

↑ Підрядне речення // Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Либідь, 2001. — С. 126. — ISBN 966-06-0177-8.
↑ Підря́дна предикати́вна части́на, subordinate (dependent) clause // Словник-довідник лінгвістичних термінів юного мовознавця / С. І. Дорошенко. — Відп. ред., вступ. сл. О. О. Тєлєжкіна. — Х. : Вид-во Іванченка І. С., 2024. — С. 250 — ISBN 978-617-8332-17-4.
↑ Підря́дний зв'язóк, subordination // Словник-довідник лінгвістичних термінів юного мовознавця / С. І. Дорошенко. — Відп. ред., вступ. сл. О. О. Тєлєжкіна. — Х. : Вид-во Іванченка І. С., 2024. — С. 251 — ISBN 978-617-8332-17-4.

Джерела та література

Кротевич Євген Володимирович. Словник лінгвістичних термінів / Є. В. Кротевич, Н. С. Родзевич; АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1957. — 235 с.
Підрядний // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
Речення // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Підрядне речення // Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Либідь, 2001. — С. 126. — ISBN 966-06-0177-8.

[2] Підря́дна предикати́вна части́на, subordinate (dependent) clause // Словник-довідник лінгвістичних термінів юного мовознавця / С. І. Дорошенко. — Відп. ред., вступ. сл. О. О. Тєлєжкіна. — Х. : Вид-во Іванченка І. С., 2024. — С. 250 — ISBN 978-617-8332-17-4.

[3] Підря́дний зв'язóк, subordination // Словник-довідник лінгвістичних термінів юного мовознавця / С. І. Дорошенко. — Відп. ред., вступ. сл. О. О. Тєлєжкіна. — Х. : Вид-во Іванченка І. С., 2024. — С. 251 — ISBN 978-617-8332-17-4.

[1]

[2]

[3]