Підривні́ інно́вації — інновації, які змінюють співвідношення цінностей на ринку. При цьому старі продукти стають неконкурентоздатними просто тому, що параметри, на основі яких раніше проходила конкуренція, стають неважливими.

Модель «підривних інновацій» — це теорія Клейтона Крістенсена (Clayton M. Christensen)[1], яку він уперше ввів в 1997 році, у своїй книзі «Дилема інноватора: Як через нові технології гинуть сильні компанії» (The Innovator's Dilemma: When New Technologies Cause Great Firms to Fail).[2] Цю модель можна використати для опису впливу нових технологій на функціонування фірми.

Клейтон Крістенсен вивчав причини, завдяки світові лідери у своїй галузі нестримно втрачають свої домінуючі позиції, втрачають свою першість, коли на ринку з'являються нові технології. Все змінюється у той момент, коли «підривні технології» знаходять свого покупця, який готовий миритися з недоліками нового товару і якому потрібні нові властивості цього товару. Отримавши такого покупця, нова технологія починає розвиватися, зростають обсяги виробництва, настає момент, коли нова технологія починає виправдовувати свою назву «Проривна технологія». У випадках, коли від підривних інновацій загальне виробництво скорочується (новий сегмент по задіюванню ресурсів значно менше сегменту, що став неактуальним) йдеться про закриваючі технологі[3].

Прикладами «підривних інновацій» є телефон (замінив телеграф), wearable-електроніка (планшети, смартфони, що замінили настільні ПК), пароплави (замінили вітрильні судна), напівпровідники (замінили електровакуумні прилади), цифрові камери (замінили плівкові), електронна пошта («підірвала» традиційну пошту).

Зміст

Найпростіші прикладиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Clayton Christensen — Home (англ.)
  2. The Innovator's Dilemma (англ.)
  3. Делягин М. Все пути ведут в Америку // Альманах Лебедь, № 246, 18 ноября 2001 г.

ПосиланняРедагувати