Сильний штучний інтелект

Сильний штучний інтелект (СШІ) або повний штучний інтелект — інтелект машини, який може успішно виконати будь-яку інтелектуальну задачу, котру може виконати людина. Це головна мета деяких досліджень штучного інтелекту, тема наукової фантастики та майбутніх досліджень. Слабкий штучний інтелект, на відміну від сильного, не намагається виконати повний спектр людських когнітивних здібностей.

ХарактеристикиРедагувати

Сильний ШІ повинен не поступатися людському інтелекту або й перевершувати його; міркувати, покладаючись на стратегію; розгадувати таємниці та приймати судження в умовах невизначеності; представляти знання, включаючи знання здорового глузду; планувати; вчитися; спілкуватися природною мовою та інтегрувати всі ці навички до прикладних цілей[1][2][3][4]. Іншими важливими характеристиками СШІ вказуються здатність діяти, покладаючись на відчуття реальності, та впливати на фізичні об'єкти[5]. А також здатність уявляти, формуючи образи чи поняття, не закладені наперед[6], і діяти незалежно від інтелекту, що створив цей СШІ[7].

Створення сильного штучного інтелекту може дати відповідь на питання щодо природи інтелекту людського: є він суто механістичним, або ж вимагає певного надприродного компонента, який неможливо відтворити штучно[8].

Виявлення сильного штучного інтелектуРедагувати

Головним критерієм для визнання штучного інтелекту «сильним» є проходженням ним тесту Тюрінга, коли людина буде нездатна відрізнити чи спілкується з нею інша людина, чи машина.

Стів Возняк пропонував так званий «кавовий тест»: штучний інтелект може вважатися сильним, якщо машина під його керуванням здатна потрапити до пересічного американського будинку, знайти кавоварку, зварити в ній каву та налити її в горнятко. Тобто, сильний ШІ повинен вміти виконувати послідовності буденних людських завдань, на відміну від слабкого ШІ, котрий може виконувати тільки одне завдання чи їх вузький набір. У варіанті Бена Герцеля — пройти той самий курс навчання, що й пересічна людина, та здобути освітній ступінь. За Нільсом Джоном Нільсоном — виконувати економічно важливу роботу не гірше за людину[9].

ІсторіяРедагувати

Термін «Сильний штучний інтелект» ввів Джон Серль, його ж словами підхід і характеризується:

Мета полягає в тому, аби створити програми, здатні моделювати людське мислення таким чином, щоб витримувати тест Тьюрінга. Більш того, така програма буде не просто моделлю розуму; вона в буквальному розумінні слова сама й буде розумом, в тому ж сенсі, в якому людський розум — це розум.[10]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Russell, Stuart J. (Stuart Jonathan); Canny, John. Artificial intelligence : a modern approach (вид. Second edition). Upper Saddle River, N.J. ISBN 0-13-790395-2. OCLC 51325314. 
  2. Luger, George F. (1993). Artificial intelligence : structures and strategies for complex problem solving (вид. 2nd ed). Redwood City, Calif.: Benjamin/Cummings Pub. Co. ISBN 0-8053-4780-1. OCLC 26305570. 
  3. Computational Intelligence: A Logical Approach. www.cs.ubc.ca. Процитовано 2020-07-02. 
  4. Nilsson, Nils J., 1933-2019. (1998). Artificial Intelligence : a new synthesis. San Francisco, Calif.: Morgan Kaufmann Publishers. ISBN 1-55860-467-7. OCLC 37975815. 
  5. Pfeifer, Rolf, 1947-; Grand, Simon. (2007). How the body shapes the way we think : a new view of intelligence. Cambridge, Mass.: MIT Press. ISBN 978-0-262-28155-3. OCLC 77568561. 
  6. Johnson, Mark, 1949- (1987). The body in the mind : the bodily basis of meaning, imagination, and reason. Chicago: University of Chicago Press. ISBN 0-226-40317-3. OCLC 14692604. 
  7. DeCharms, Richard (1968). Personal causation; the internal affective determinants of behavior.. Academic Press. 
  8. A.I. and Philosophical Zombies Must Have Rights. The Gemsbok (en-US). 2017-06-16. Процитовано 2020-07-02. 
  9. What is AGI?. Machine Intelligence Research Institute (en-US). 2013-08-11. Процитовано 2020-07-02. 
  10. John Searle Is the brains mind a computer program? Scientific American, 1990 (англ.)