Вибухова машинка

переносний пристрій для електричного підривання зарядів вибухової речовини
(Перенаправлено з Підривна машинка)

Вибухова машинка, підривна машинка (рос. взрывная (подрывная) машинка, англ. blasting machine, нім. Zündmaschine) — переносний пристрій для електричного підривання зарядів ВР. Розрізнюють динамоелектричні та конденсаторні вибухові машинки. Вітчизняні типи вибухових машинок: батарейні конденсаторні прилади КВП-1/100 м, ПИВ-100 м; іскробезпечний високочастотний вибуховий прилад ІВП-1/12; граничні вибухові прилади КВП 200 і КВП 750. Призначені для висадження від електричних мереж в шахтах безпечних по вибухах газу і пилу.

Використання терміну «машина» походить від ранніх конструкцій, в яких використовувався електричний генератор, який керується шляхом намотування поворотної ручки або натискання вниз Т-подібної ручки. Сучасні вибухові машини живляться від батарейок і керуються за допомогою перемикачів і кнопок і не нагадують старі конструкції.


В інженерних військах ред.

На озброєнні інженерних військ ЗСУ знаходяться підривні машинки КПМ-3, КПМ-1А та ПМ-4.

Тактико-технічні характеристики підривних машинок
Характеристики КПМ-3 КПМ-1А ПМ-4
Тип конденсаторна імпульсна
Послідовне з'єднання ЕДП 200 шт R=600 Ом 100 шт R=350 Ом 5 шт R=20 Ом
Паралельне з'єднання ЕДП 5 шт R=30 Ом 5 шт R=15 Ом 2 шт R=6 Ом
Довжина провідної лінії, м - - 50
Опір провідної лінії, Ом - - 8
Вага, кг 2,3 2,1 0,41

Для підривання електродетонаторів в кількості, що перевищує ТТХ однієї машинки, можна застосовувати дві паралельно з’єднані машинки КПМ-1А. Тоді накопичувальні конденсатори обох заряджаються шляхом обертання привідної ручки будь-якої з машинок. У цьому випадку максимальна кількість ЕД, що підриваються:

  • при послідовному з’єднанні 200 шт., R=700 Ом;
  • при паралельному з’єднанні 5 шт., R=30 Ом.

Історія ред.

Першу задовільну магнітно-індукційну вибухову машину сконструював у 1878 році Генрі Джуліус Сміт з Маунтін-В'ю, Нью-Джерсі.[1] Його механізм складався з Т-подібної рукоятки, яка була стиснута вниз; нижній кінець рукоятки був рейкою, яка приводила в рух шестерню, яка, у свою чергу, приводила в рух високовольтне магнето, яке створювало високу напругу, необхідну для підриву вибухової речовини.

Література ред.

Примітки ред.

  1. See: