Підводний комунікаційний кабель
Підводний комунікаційний кабель — комунікаційний кабель, який прокладено по морському чи океанічному дну для забезпечення передачі даних між об'єктами.
1. Поліетилен;
2. Лавсанова стрічка;
3. Скручений сталевий дріт;
4. Алюмінієва водоізолююча перегородка;
5. Полікарбонат;
6. Мідна чи алюмінієва труба;
7. Вазелін;
8. Оптичні волокна.
Історія ред.
Перші підводні комунікаційні кабелі були прокладені в 1850-х роках та передавали телеграфні сигнали. Наступні покоління забезпечували телефонний зв'язок, потім трафік даних, в тому числі — Інтернет. Сучасні кабелі використовують оптоволоконні технології.
Конструкція ред.
Як правило, сучасні підводні комунікаційні кабелі мають 69 міліметрів у діаметрі. Відрізок кабелю в 1 метр має вагу приблизно 10 кг. На глибоководних ділянках використовуються тонші та легші кабелі[1].
Розташування ред.
Станом на 2010 рік, підводні комунікаційні кабелі сполучають між собою всі континенти, окрім Антарктиди.
Експлуатація ред.
4 березня 2024 року, як повідомила телерадіокомпанія CNN, зафіксовано пошкодження чотирьох підводних телекомунікаційних кабелів, прокладених по дну Червоного моря. За попередніми оцінками, цей випадок торкнувся чверті загального трафіку між країнами Азії та Європи, а також Близького Сходу[2][3].
Примітки ред.
- ↑ «The internet's undersea world» — annotated image, The Guardian
- ↑ Red Sea cables have been damaged, disrupting internet traffic. // By Hanna Ziady, CNN. Updated 9:02 AM EST, Mon March 4, 2024
- ↑ Удар по глобальному інтернет-трафіку: у Червоному морі "перерізано" підводні комунікаційні кабелі. 04.03.2024, 14:31
Посилання ред.
- Охорона підводних кабелів і трубопроводів // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
|
Це незавершена стаття про телекомунікації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |