Підводний комунікаційний кабель

Підводний комунікаційний кабель — комунікаційний кабель, який прокладено по морському чи океанічному дну для забезпечення передачі даних між об'єктами.

Поперечний розріз сучасного підводного комунікаційного кабелю:

1. Поліетилен;
2. Лавсанова стрічка;
3. Скручений сталевий дріт;
4. Алюмінієва водоізолююча перегородка;
5. Полікарбонат;
6. Мідна чи алюмінієва труба;
7. Вазелін;
8. Оптичні волокна.
Підводні кабелі прокладаються спеціальними кораблями, такими як зображений René Descartes (укр. Рене Декарт) флоту France Telecom.

Історія

ред.

Перші підводні комунікаційні кабелі були прокладені в 1850-х роках та передавали телеграфні сигнали. Наступні покоління забезпечували телефонний зв'язок, потім трафік даних, в тому числі — Інтернет. Сучасні кабелі використовують оптоволоконні технології.

Конструкція

ред.

Як правило, сучасні підводні комунікаційні кабелі мають 69 міліметрів у діаметрі. Відрізок кабелю в 1 метр має вагу приблизно 10 кг. На глибоководних ділянках використовуються тонші та легші кабелі[1].

Розташування

ред.

Станом на 2010 рік, підводні комунікаційні кабелі сполучають між собою всі континенти, окрім Антарктиди.

Експлуатація

ред.

4 березня 2024 року, як повідомила телерадіокомпанія CNN, зафіксовано пошкодження чотирьох підводних телекомунікаційних кабелів, прокладених по дну Червоного моря. За попередніми оцінками, цей випадок торкнувся чверті загального трафіку між країнами Азії та Європи, а також Близького Сходу[2][3].

Перспективи розвитку

ред.

8 липня 2024 року, NATO підтримало проєкт, який передбачає перенаправлення підводних кабелів у космос у разі ворожої збройної атаки. Нововведення спрямоване на захист критичної інфраструктури від можливих актів військової агресії. Ініціатива покликана забезпечити безперервність зв’язку та передачі даних навіть у випадку пошкодження або знищення підводних кабелів. Проєкт включає розробку та запуск супутників, які зможуть дублювати функції підводних кабелів, забезпечуючи резервний канал зв’язку[4][5].

Примітки

ред.

Посилання

ред.