Північно-Західна Європа

Північно-Західна Європа — слабо визначений субрегіон Європи, що охоплює Північну та Західну Європу. Регіон можна визначити як географічно, так і етнографічно.

Поширене визначення Північно-Західної Європи

Географічні визначенняРедагувати

Географічно Північно-Західна Європа складається з Великої Британії, Республіки Ірландія, Бельгії, Нідерландів, Люксембурга, Північної Франції, Півночі Німеччини[en], Данії, Норвегії, Швеції та Ісландії.[1][2][3][4][5][6][7] Фінляндію, Південну Німеччину, Швейцарію та Австрію також часто називають частиною Північно-Західної Європи.[5][6][8][9][10][11][12] Південну Францію не вважають частиною Північно-Західної Європи, оскільки вона, як правило, географічно і культурно вважається частиною Середземномор'я або Південної Європи.[13][14]

Етнографічні визначенняРедагувати

Германські мови[en] широко поширені у більшості країн Північно-Західної Європи, хоча існують і інші мови, зокрема романські мови[en] на Півночі Франції, Валлонії, Люксембурзі та деяких частинах Швейцарії, та кельтські мови вздовж західних меж Британських островів та у Бретані. У регіоні також є сильна історія протестантизму, що відрізняє його від середземноморських / південноєвропейських / латинських[en] та східноєвропейських / слов'янських сусідів.[15][16][17] Визначення Північно-Західної Європи, виходячи з протестантської германомовної Європи, призводить до дещо такого ж визначення, як наведене вище географічне, але, як правило, виключає також Північ Франції, Валлонію, Південь Нідерландів, католицьку Бельгію, більшу частину півдня Німеччини, Австрію та Ірландію. Це тому, що Франція та Валлонія, незважаючи на своє історичне заселення протестантськими гугенотами, традиційно вважаються країнами католицькими романомовними, тоді як Бельгія, більша частина Півдня Німеччини, Південь Нідерландів, Австрія та Ірландія, хоча суттєво мають носіїв германських мов, є історичними католицькими.

Визначення Північно-Західної Європи як інклюзивного терміну для тих європейських країн, які не входять до Південної Європи чи Східної Європи, використовувались антропологами та євгеністами кінця XIX — середини XX століття, які використовували Північно-Західну Європу як скорочений термін для регіону Європи, в якому представники нордичної раси були сконцентровані, на відміну від східних та південних регіонів Європи, які населяли середземноморські народи, слов'яни та інші не нордичні народи.[18][19][20][21][22][23] Згідно з цим расиалістським[en] поглядом, усі германомовні країни[en] та райони, такі як Північ Франції, яку історично населяє велика кількість людей кельтського та германського франкського походження, включаються до складу Північно-Західної Європи, що частково пояснюється переважанням фенотипічно представників нордичної раси у цих районах.[17][24][25]

Театр Другої світової війниРедагувати

У військовій історії, особливо в країнах Співдружності, бойова нагорода Північно-Західна Європа була використана для позначення двох наземних походів на цю територію під час Другої світової війни. Двома окремими бойовими відзнаками були нагороджені полки, які брали участь у цих походах. Кампанія Північно-Західної Європи 1940 року, під час битви за Францію, була обмежена Бельгією та портами Французького каналу. Кампанія Північно-Західної Європи 1944—1945 років розпочалася з висадки в Нормандії і закінчилася тим, що фельдмаршал Монтгомері прийняв німецьку військову капітуляцію всіх німецьких сил у Нідерландах, північно-західній Німеччині та Данії на Люнебурзькому пустищі[en] на північному заході Німеччини. Бойові дії тут вели британська 21-ша група армій. У першій кампанії французька армія відповідала за решту Західного фронту від Люксембургу до Швейцарії, а також американська 12-та група армій та 6-та група армій під час другої кампанії.

Підрозділи Першої канадської армії воювали в п'яти великих походах в Північно-Західній Європі, включаючи битву за Нормандію, битви за Порти на Ла-Манші, битву при Шельді, битви за Рейнланд у лютому та березні 1945 року та завершальні операції на сході річки Рейн. Період статичної війни існував з 1 листопада 1944 року до 8 лютого 1945 року, в цей час Перша армія Канади пілотувала позиції в Неймегенській верховині. [26]

ГенетикаРедагувати

Існує дуже близька генетична спорідненість серед населення Північно-Західної Європи.[27] Багато в чому це пояснюється тим, що ці народи походять від близькоспоріднених культур шнурової кераміки та дзвоноподібних келихів, що несуть у собі велику кількість елементів степового походження[en]. Наприклад, представники культури дзвоноподібних келихів в Нижньому Рейні перейняли 90 % генофондів Британії та Ірландії, замінивши наявні раніше неолітичні популяції басків.[28][29]

ПриміткиРедагувати

  1. Річард С. К. Барнс (1994). The Brackish-Water Fauna of Northwestern Europe. Cambridge University. ISBN 9780521455565. 
  2. Річард Лахман (2000). Capitalists in Spite of Themselves : Elite Conflict and European Transitions in Early Modern Europe. Oxford University Press. ISBN 9780195360509. Процитовано 15 квітня 2015. 
  3. Жан Блондель (2006). Political Cultures in Asia and Europe: Citizens, States and Societal Values. Routledge. 
  4. Крістофер Ловелок (2013). Northwest Europe in the Early Middle Ages, c.AD 600–1150. Cambridge University Press. ISBN 9781107037632. 
  5. а б Девід М. Бодже (2015). Organizational Change and Global Standardization: Solutions to Standards and Norms Overwhelming Organizations. Routledge. ISBN 9781317633105. 
  6. а б Мартін Блінкхорн (2014). Fascism and the Right in Europe 1919-1945. Routledge. ISBN 9781317898047. Процитовано 15 квітня 2015. 
  7. The World and Its Peoples. Marshall Cavendish. 2014. 
  8. Річард Лахман (2000). Capitalists in Spite of Themselves : Elite Conflict and European Transitions in Early Modern Europe. Oxford University Press. ISBN 9780195360509. 
  9. Шигемі Коно (2008). The Demographic Challenge: A Handbook about Japan. BRILL. ISBN 9789047428114. Процитовано 18 лютого 2016. 
  10. Дебора Е. Ворд (2004). The White Welfare State: The Racialization of U.S. Welfare Policy. University of Michigan Press. ISBN 0472024884. 
  11. Американська академія політичних та соціальних наук (1936). The American people: studies in population. American Academy of Political and Social Science. 
  12. Френк Рой Раттер (1908). Cereal production of Europe. U.S. Dept. of Agriculture, Bureau of Statistics. с. 49. «austria northwestern europe.» 
  13. Памела Гоян Кітлер; Кетрін Сухер (2007). Food and Culture. Cengage Learning. ISBN 9780495115410. Процитовано 15 квітня 2015. 
  14. United States. Congress. House. Committee on the Judiciary (1955). Current antitrust problems: Hearings before Antitrust Subcommittee (Subcommittee No. 5). U.S. Govt Print Off. 
  15. Карл Дж. Річард (2006). The Battle for the American Mind: A Brief History of a Nation's Thought. Rowman & Littlefield. ISBN 9780742534360. Процитовано 15 квітня 2015. 
  16. Гендрикус Бергоф (2010). Christian Faith. Wm. B. Eerdmans Publishing. ISBN 9780802805485. 
  17. а б Джеймс Цимент; Джон Радзіловський (2015). American Immigration: An Encyclopedia of Political, Social, and Cultural Change. Routledge. ISBN 9781317477174. 
  18. Патрік Дж. Гейс (2012). The Making of Modern Immigration: An Encyclopedia of People and Ideas: An Encyclopedia of People and Ideas. ABC-CLIO. 
  19. Остін Ларімор Портерфілд (1953). Wait the Withering Rain?. Leo Potishman Foundation. Процитовано 15 квітня 2015. 
  20. Крістофер Гаттон (2005). Race and the Third Reich: Linguistics, Racial Anthropology and Genetics in the Dialectic of Volk. Polity. Процитовано 15 квітня 2015. 
  21. Пітер д'Алрой Джонс (1975). Since Columbus: Poverty and Pluralism in the History of the Americas. Heinemann. Процитовано 15 квітня 2015. 
  22. Луї Анджело Боттігер (1938). Fundamentals of Sociology. Ronald Press. 
  23. Річард Лінн (2001). Eugenics: A Reassessment. Greenwood Publishing Group. с. 35–37. 
  24. Social Studies for Teachers and Administrators. McKinley Publishing Company. 1946. Процитовано 15 квітня 2015. 
  25. Леон П. Барадат (2015). Political Ideologies. Routledge. 
  26. North-West Europe. Canadian Soldiers. Процитовано 9 серпня 2012. 
  27. Джон Ноембр; Тобі Джонсон; Катажина Брайк; Золтан Куталік; Адам Р. Бойко; Адам Отон; Аміт Індап; Карен С. Кінг; Свен Бергманн; Метью Р. Нельсон; Метью Стівенс; Карлос Д. Бустаманте (2008). Genes mirror geography within Europe. Nature 456 (7218): 98–101. Bibcode:2008Natur.456...98N. PMC 2735096. PMID 18758442. doi:10.1038/nature07331. 
  28. Іньіго Олальде; Селіна Брейс; Мортен Е. Аллентофт; Ян Арміт; Крістіан Крістіансен; Томас Бут; Надін Роланд; Свапан Маллік; Анна Сеченій-Надь; Аліса Міттник; Евелін Альтена; Марк Ліпсон; Іосіф Лазарідіс; Томас К. Гарпер; Нік Паттерсон; Насрін Брумандкошбат; Йоан Дікманн; Зузана Фалтискова; Даніель Фернандес; Метью Феррі; Едаоін Гарні; Пітер Де Кніфф; Меган Мішель; Йонас Оппенгеймер; Крістін Стюардсон; Алістер Барклай; Курт Вернер Алт; Коріна Лізо; Патрісія Ріос та ін. (2018). The Beaker phenomenon and the genomic transformation of northwest Europe. Nature 555 (7695): 190–196. Bibcode:2018Natur.555..190O. PMC 5973796. PMID 29466337. doi:10.1038/nature25738. 
  29. Dutch Beakers: Like no other Beakers. 19 січня 2019.