Піая мала

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина: Зозулеві (Cuculidae)
Рід: Coccycua
Вид: Піая мала
Coccycua minuta
(Vieillot, 1817)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Piaya minuta
Coccyzus minutus
Посилання
Вікісховище: Coccycua minuta
Віківиди: Coccycua minuta
EOL: 45511567
ITIS: 554787
МСОП: 22684379
NCBI: 121399 1118526, 121399

Піая мала[2] (Coccycua minuta) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає в Південній Америці і Панамі.

Опис

ред.
 
Мала піая

Довжина птаха становить 27 см, вага 40 г. Забарвлення переважно каштанове, нижня частина живота сірувата, хвіст коричнюватий, кінчики стернових пер білі. Дзьоб жовтий, короткий, дещо вигнутий. Райдужки червоні. Молоді птахи мають переважно темно-коричневе забарвлення, дзьоб чорний, білі плямки на кінчику хвоста відсутні.

Підвиди

ред.

Виділяють два підвиди:[3]

  • C. m. gracilis Heine, 1863 — від східної Панами до північної Болівії;
  • C. m. minuta (Vieillot, 1817) — від східної Колумбії до Гвіани, Перуанської і Бразильської Амазонії.

Поширення і екологія

ред.

Малі піаї мешкають в Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Венесуелі (зокрема на островах Ла-Тортуга[en], Маргарита та інших), Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Бразилії та на острові Тринідад. Вони живуть в чагарникових заростях поблизу водойм та в мангрових лісах, на висоті до 900 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними, яких шукають в чагарниках. Гніздо чашоподібне, в кладці білих 2 яйця. Не практикують гніздовий паразитизм.

Примітки

ред.
  1. BirdLife International (2016). Coccycua minuta: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 13 вересня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 вересня 2022.

Джерела

ред.

Посилання

ред.