Відкрити головне меню

Любов Антонівна Пшенична (нар. 29 червня 1955 року, с. Закриниччя, Баранівського району Житомирської області) — українська поетеса, педагог. Дружина письменника Миколи Пшеничного.

Любов Пшенична
Народилася 29 червня 1955(1955-06-29) (63 роки)
Баранівський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність поетеса
Alma mater Рівненський державний гуманітарний університет

ЖиттєписРедагувати

Закінчила дошкільне відділення Рівненського педагогічного інституту. Працювала учителем та вихователем. Відмінник народної освіти УРСР. Викладала у Дубенському педагогічному коледжі, працювала в Дубенському міськвідділі соцзахисту на Рівненщині.

Голова Дубенської регіональної організації Національної спілки письменників України.

Твори Любові Пшеничної введені у шкільні підручники для учнів молодших класів, друкувалися в перекладах російською, білоруською, тувинською мовами.

Лауреат обласної літературної премії імені Валер'яна Поліщука.

КнигиРедагувати

  • «Чорногузики» (1988),
  • «День народження сопілки» (1989),
  • «Весела абетка» (1992),
  • «Боря з Мухоморії та його друзі» (1991),
  • «Дитейка» (1992),
  • «Картопляна історія» (1992),
  • «Сонна лічилка» (1992),
  • «Босоніж по материнці» (1995),
  • «Вогник на калині» (2001), "
  • «Любавин дзвін» (2003),
  • «Дика лілея» (2005),
  • "Калиновий дід" (2005),
  • "Бегемотове болото" (2007),
  • "Коли зацвітуть лілеї" (2008),
  • "Микола Жулинський. Літературний портрет" (2000) та ін.

ПосиланняРедагувати