Пухлина кістки — загальна назва для новоутворень у тканинах кістки.

Пухлина кістки
Зображення
Медична спеціальність онкологія
Анатомічна локалізація кістка
CMNS: Пухлина кістки у Вікісховищі
Пухлина кістки руки

ВидиРедагувати

Розрізняють доброякісні та злоякісні пухлини. Злоякісні пухлини у побуті називають раком кістки.

ДоброякісніРедагувати

ЗлоякісніРедагувати

ХарактеристикаРедагувати

Доброякісним новоутворенням притаманні чіткі межі, поступове зростання, правильне положення, відсутність метастазів і рецидивів, а також здатність поступово модифікуватися в ракові новоутворення.

Злоякісні пухлини характеризуються метастазами, частими рецидивами, активним ростом і розмноженням ракових клітин, а також в розповсюдженням на сусідні тканини. Можуть призвести до летального результату хворого.

СимптомиРедагувати

Симптоми злоякісних кісткових пухлин:

  • Біль.
  • Поява припухлості, деформації.
  • Обмеження рухливості, кульгавість при ураженні кістки на нозі, часті переломи (крихкість кісток).
  • Загальні ознаки онкологічного процесу.

Найхарактернішим проявом пухлини вважається біль, який стає постійним, особливо турбує вночі, ниючий або пульсуючий, що виходить з глибини тканин. Прийом анальгетиків не приносить бажаного результату, а напади стають тільки інтенсивнішими. Фізичне навантаження, ходьба при ураженні стегнової, великої чи малої гомілкової кістки призводять до посилення хворобливих відчуттів, обмеження рухливості в суглобах і появи кульгавості. Підвищене навантаження на кістки кінцівок чи хребет сприяє виникненню так званих патологічних переломів в зоні росту новоутворення.

Зі збільшенням обсягу пухлинної тканини, з'являється набряк, збільшення розмірів ураженої кістки і деформація. Саркоми кісток схильні до швидкого зростання, тому набряк можна виявити вже через кілька тижнів від початку захворювання. У деяких випадках вдається промацати і саму пухлину.

При прогресуванні онкологічного процесу, з'являються ознаки пухлинної інтоксикації у вигляді слабкості, зниження працездатності, втрати ваги, лихоманки. При деяких видах пухлин можливі місцеві реакції у вигляді почервоніння і підвищення температури шкіри (саркома Юінга).

Кісткові саркоми можуть призвести до здавлення нервових стовбурів і великих судин, наслідком чого стає виражений венозний судинний малюнок, набряк м'яких тканин і сильні болі по ходу уражених нервів. Здавлення корінців спинного мозку загрожує втратою чутливості, парезом і навіть паралічем окремих груп м'язів.

Ураження саркомою кісток черепа небезпечне ушкодженням структур мозку, а локалізація новоутворення в скроневій області може призвести до втрати слуху. Найчастіше серед злоякісних пухлин в районі голови діагностуються остеогенна саркома і саркоми Юінга. При ураженні щелеп порушується їхня рухомість, тому мова і прийом їжі можуть бути ускладнені.

ДіагностикаРедагувати

При найменшій підозрі на пухлину кістки, індивідуум повинен звернутися до лікаря, так як рання діагностика і, відповідно, ранній початок лікування, можуть мати вирішальне значення у прогнозі захворювання.

Діагностування починається з лікарського огляду. Доктор уважно промацує місце передбачуваної пухлини. Перевіряє рухливість прилеглих суглобів і, якщо у лікаря виникає підозра про вторинне походження пухлини, можливо, будуть пропальпірованні деякі внутрішні органи (шлунок, печінка, яєчники у жінок тощо).

Обов'язково призначається рентгенограма кістки. Коли пухлина є, її видно на рентгенівських знімках. Різні новоутворення кісток, на рентгенівських знімках мають різні характеристики. Якщо ж по рентгенівському знімку важко визначити який процес протікає на ураженій ділянці кістки, то лікарі призначають МРТ (магнітно-резонансна томографія) і КТ (комп'ютерна томографія). Коли місце пухлини доступне, проводиться біопсія, тобто береться зразок тканини з новоутворення, що досліджується під мікроскопом.

ЛікуванняРедагувати

Доброякісні пухлиниРедагувати

У багатьох випадках, доброякісні пухлини лікувати не треба, їх просто спостерігають, щоб не пропустити погіршення стану. Часто трапляється, особливо у дітей, що з плином часу, доброякісні пухлини кістки зникають самі по собі.

Іноді доброякісні пухлини кістки лікують терапевтичними методами. Призначення ліків залежить від типу пухлини, віку хворого та його фізичного стану.

Злоякісні пухлиниРедагувати

Рак кістки, якого б типу він не був, лікують кілька фахівців. Зазвичай в команду лікарів входять: онколог, ортопед, радіолог.

Лікування злоякісної пухлини кістки залежить від кількох факторів, головними з яких є:

  • Локалізація пухлини.
  • Стадія хвороби.
  • Метастази.

Деякі методи лікуванняРедагувати

  • Променева терапія. При променевій терапії використовують високі дози рентгенівського випромінювання, яким і вбивають ракові клітини. Зазвичай після проведення курсу променевої терапії пухлина зменшується.
  • Системне лікування (хімієтерапія). Призначення хімієтерапії таке ж, як і у променевої терапії, тобто знищення пухлинних клітин. Призначають хімієтерапію, коли є висока ймовірність метастазування пухлини.
  • Часто, в поєднанні з променевою та хімієтерапією, використовується такий метод лікування як хірургічне втручання.
    • Деякі доброякісні пухлини можуть з часом переродитися і стати злоякісними, тобто почати метастазування. Якщо лікар припускає хоч найменшу можливість такого перебігу хвороби, то без зволікання призначається хірургічне лікування (видалення) новоутворення. Буває що доброякісні пухлини, хоч і не метастазують, але неодноразово знову і знову «відроджуються» на одному і тому ж місці.
    • Лікування злоякісної пухлини кістки в обов'язковому порядку передбачає операцію:
      • Щадна операція — під час такої процедури видаляють новоутворення, але у міру сил зберігають прилеглі м'язи, сухожилля, нерви і кровоносні судини. Вирізана ділянка кістки замінюється металевим або кістяним імплантатом.
      • Ампутація — така операція передбачає видалення кінцівки (руки, ноги). Лікарі йдуть на ампутацію, коли в процес залучені нерви і кровоносні судини.

ПосиланняРедагувати