Відкрити головне меню

Прядка Володимир Михайлович

Пря́дка Володи́мир Миха́йлович (4 березня 1942) — художник монументально-декоративного мистецтва, педагог. Автор значних творів монументально-декоративного розпису, мозаїчного та скульптурного рельєфів, вітражів з литого скла, тематичних гобеленів. Творчу роботу Володимира Прядка органічно поєднує з громадською: виступає на радіо, телебаченні, у пресі.

Прядка Володимир Михайлович
Народження 4 березня 1942(1942-03-04) (77 років)
с. Ходорів Миронівського району Київської області
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Жанр монументально-декоративне мистецтво
Навчання Київський державний художній інститут
Діяльність скульптор
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Народний художник України — 1996
Премії Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1998

БіографіяРедагувати

  • Народився 4 березня 1942 року в с. Ходорів Миронівського району Київської області.
  • 1966 закінчив Київський державний художній інститут за спеціальністю «Скульптура».
  • 1966–1992 Київський комбінат монументально-декоративного мистецтва, художник-монументаліст.
  • 1992–2005 голова Спілки майстрів народного мистецтва України. (1998 — Спілці надано статус Національної).
  • 1997–2005 головний редактор журналу «Народне мистецтво».
  • 2001–2004 член-кореспондент Академії мистецтв України.
  • Дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2004)
  • Народний художник України (1996)[1]
  • Член Національної спілки художників України та Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
  • Посада: професор кафедри художніх основ декоративно-прикладного мистецтва Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука.

Нагороди і преміїРедагувати

Основні твориРедагувати

  • мозаїчний рельєф «Сонце кохання»
  • гобелен «Гімн життю»
  • вітраж «Сім'я і Батьківщина» (Палац урочистих подій, м. Олександрія, 1968–1970)
  • гобелени «Русь» та «Світанок революції» (1978)
  • гобелен «Легенда про Кия» (Музей історії Києва, 1982)
  • гобелен «Історія землі Черкаської» та «Слава Черкащини» (1984)
  • гобелен «Київ — місто-герой» (1985)
  • кольорове вирішення мікрорайону Троєщина (Київ, 1985)
  • монументально-декоративний розпис плафона вестибюля ЦНБ ім. В. Вернадського (1988–1989)
  • килими «Українська ніч», «Солов'ї»
  • керамічне панно «Золотоверхий Київ»
  • гобелени «Давній Київ», «Чигирин», «Батурин», «Глухів» (Палац «Україна», Київ, 1995–1996)
  • монументальний розпис мурів, дияконника, північної стіни та підбанника Варваринського приділу
  • 10 ікон для фасаду Михайлівського Золотоверхого собору (1998–2000)
  • серія ікон для Андріївського та Преображенського іконостасів Успенського собору Києво-Печерської лаври (2003)
  • ескізний проект та картони монументально-декоративного розпису в інтер'єрі Національної спілки майстрів народного мистецтва (у співавторстві, 2003)
  • ікони «Розп'яття Ісуса Христа з ангелами», «Розп'яття Апостола Андрія», «Розп'яття Апостола Петра» (2004)
  • «Кирило Кожум'яка» (Київський ляльковий театр, 2005–2006)
  • «Зиновій-Богдан Хмельницький — гетьман всієї Руси-України» (2005)

ЗображенняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 757/96 Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва.
  2. Указ Президента України від 6 березня 1998 року № 170/98 «Про присудження Державних премій України імені Тараса Шевченка 1998 року».

ДжерелаРедагувати