Відкрити головне меню

Віктор Олексійович Прудніков (нар. 4 лютого 1939(19390204), місто Ростов-на-Дону, тепер Ростовської області, Російська Федерація — пом. 3 січня 2015, Москва, Російська Федерація) — радянський військовий діяч, генерал армії, головнокомандуючий військами Протиповітряної оборони СРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Член Ревізійної комісії КПУ у 1986 — 1990 р. Член ЦК КПРС у 1990 — 1991 р.

Прудніков Віктор Олексійович
Народився 4 лютого 1939(1939-02-04)
Ростов-на-Дону, РРФСР, СРСР
Помер 3 січня 2015(2015-01-03) (75 років)
Москва, Росія
Поховання Federal Military Memorial Cemetery[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність державний діяч
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Військове звання Генерал армії
Партія КПРС
Нагороди
орден «За військові заслуги» орден Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня
Заслужений військовий льотчик Російської Федерації

БіографіяРедагувати

Народився у багатодітній сім'ї.

У 1953 — 1956 р. — курсант Ростовської спеціальної школи Військово-повітряних сил (ВПС) СРСР.

У Радянській армії з 1956 року. У 1959 році закінчив Армавірське військове авіаційне училище льотчиків протиповітряної оборони (ППО) СРСР.

У 1959 — 1960 р. — льотчик-інструктор, з 1960 — старший льотчик-інструктор навчального винищувального полку Армавірського військового авіаційного училища льотчиків ППО СРСР.

Член КПРС з 1960 року.

У 1967 році закінчив Військово-повітряну академію.

З 1967 року — заступник командира — штурман ескадрильї, з 1968 року — командир ескадрильї. З 1970 року — заступник командира по льотній підготовці, а з лютого 1971 року — командир винищувального авіаційного полку ППО. Багато років служив в Сибіру і на Далекому Сході РРФСР.

З липня 1973 року — заступник командира, а з січня 1975 року — командир винищувальної авіаційної дивізії ППО. У січні 1978 — січні 1979 р. — 1-й заступник командувача 11-ою окремою армією ППО СРСР.

У 1981 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР імені Ворошилова.

У 1981 — 1983 р. — 1-й заступник командувача 8-ою окремою армією ППО Київського військового округу.

У серпні 1983 — серпні 1989 р. — командувач 8-ою окремою армією Протиповітряної оборони (ППО) — заступник командувача військами Київського військового округу по ППО.

У серпні 1989 — вересні 1991 р. — командувач військами Московського округу ППО.

З вересня 1991 року — Головнокомандувач Військами ППО — заступник Міністра оборони СРСР. З лютого 1992 року — Головнокомандувач Військами ППО Об'єднаних Збройних Сил держав —учасниць Співдружності незалежних держав (СНД).

У серпні 1992 — грудні 1997 р. — Головнокомандувач військами ППО Російської Федерації і одночасно — голова координаційний комітету держав —учасниць СНД з питань ППО.

У грудні 1997 — червні 2001 р. — начальник Штабу по координації військової співпраці держав —учасниць СНД.

З лютого 2004 — у відставці. Проживав у Москві.

ЗванняРедагувати

  • генерал-лейтенант авіації
  • генерал-полковник авіації
  • генерал армії (1996)

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.

ПосиланняРедагувати