Ой з-за гори та ще й з-за лиману
«Ой з-за гори та ще й з-за лиману» або «Про козака Нечая» — українська народна козацька пісня. Належить до історичних пісень. Разом із іншими Козацьким піснями віднесена до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує негайної охорони[1][2][3].
Відомо близько ста записів цієї пісні починаючи із 19 століття[4]. Зокрема, у збірці Михайла Максимовича «Українські народні пісні» (1834 рік)[5], Платон Лукашевич «Малоросійські та червоноруські народні думи і пісні» (1836)[6], Я. Ф. Головацького «Народные песни Галицкой и Угорской Руси»[7].
У пісні «Ой з-за гори, та ще з-за лиману» йдеться про героя визвольної війни брацлавського полковника Данила Нечая. Історичною основою пісні був бій у Красному козацького війська та місцевого населення із військами Речі Посполитої під командуванням гетьмана польного коронного М. Калиновського і брацлавського воєводи С. Лянцкоронського в лютому 1651 року. Польське військо підступно оточило Красне, сторожа біля брами не очікувала нападу, бо вважали, що то повертаються козаки, і драгуни майже безперешкодно увірвались на сонні вулиці. Сам Нечай був впевнений, що ворог далеко і безпечно гуляв, поки вороги обступили місто і почали штурм. Нечай героїчно бився, отримав безліч поранень і мужньо обороняючись поліг.
Михайло Грушевський зазначив, що з літературного погляду пісня цікава тим, що в ній знаходяться «мотиви нашого старого героїчного епосу: гіперболізм богатирського розмаху Нечая, роля його коня, промови до нього звернені — все се зроблене в стилю старої богатирської епіки, очевидно ще живої на Україні в тім часі, так що з неї обіруч черпала нова героїчна поезія на козацькі теми»[8].
Записи
ред. Зовнішні аудіофайли
| |
|---|---|
|
Ой з-за гори, да ще й з-за лиману. Проект «Берви». Українська епічна традиція. |
Аудіозапис у виконанні фольклорного ансамблю «Знахідка» м. Жовті Води увійшов до Обліковочки карточки на елемент нематеріальної культурної спадщини «Козацькі пісні Дніпропетровщини».[3]
Також пісня відома у виконанні Української капели бандуристів ім. Т. Шевченка[9], капели Думка п/к Нестора Городовенка, бандуристів Федора Жарка[10], Миколи Будника, Івана Рачка, Павла Писаренка та Віктора Мішалова [11]. Ансамблю «Миклухо Маклай».
Посилання
ред.Примітки
ред.- ↑ Traditions from Portugal, Uganda and Ukraine inscribed on the List of Intangible Cultural Heritage in Need of Urgent Safeguarding
- ↑ Les chants cosaques de la région de Dnipropetrovsk
- ↑ а б
Облікова картка «Козацькі пісні Дніпропетровщини»
- ↑ Ой з-за гори високої. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 30 травня 2017.
- ↑ Пѣсни о Нечаѣ // Украинскіе народныя пѣсни изданныя Михаиломъ Максимовичемъ. Москва: Університетська типографія. 1834.
- ↑ Нечай // Малоросійські та червоноруські народні думи і пісні. Санкт-Петербург. 1836.
- ↑ Нечай // Народные песни Галицкой и Угорской Руси. Ч. 3 : Разночтения и дополнения . – Отд-ние 1 Думы и думки / собрал Я. Ф. Головацкий. – Москва : Изд. Имп. О-ва Истории и Древностей Рос. при Моск. Ун-те, 1878. – 523 с.
- ↑ Грушевський, Михайло. . Історія України-Руси. Том IX. Розділ II. с. 8.
- ↑ Українська капела бандуристів ім. Т.Шевченка – Ой гиля, гиля гусоньки на став. Архів оригіналу за 14 березня 2019. Процитовано 1981.
- ↑ Федор Жарко – Украинские народные песни. Мелодия / НД 11465-66. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 1963.
- ↑ Павло Писаренко, Віктор Мішалов – Старовинні козацькі пісні. Yevshan Records – YFP 1050. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 1988.
