Прохоров Василь Ілліч

Василь Ілліч Прохоров (12 лютого 1906(19060212), село Амірово Московської губернії, тепер Раменського району Московської області, Російська Федерація — 3 листопада 1989, місто Москва) — радянський державний і профспілковий діяч, секретар ВЦРПС, заступник голови ВЦРПС. Член ЦК КПРС у 1971—1986 роках. Депутат Верховної ради РРФСР 4—6-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 6—10-го скликань.

Прохоров Василь Ілліч
Народився12 лютого 1906(1906-02-12)
село Амірово Московської губернії, тепер Раменського району Московської області, Російська Федерація
Помер3 листопада 1989(1989-11-03) (83 роки)
Москва, СРСР
ПохованняНове Донське кладовище
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьпрофспілковий діяч, політик
Alma materМосковський державний технічний університет імені Баумана
Знання мовросійська
ЧленствоЦК КПРС
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден «Знак Пошани» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці»

Життєпис

ред.

Народився в родині робітника. З 1919 року — кур'єр, шофер, слюсар заводу в місті Москві.

Член ВКП(б) з 1928 року.

У 1934—1937 роках — інженер-конструктор Центрального аерогідродинамічного інституту імені Жуковського (ЦАГІ).

У 1935 році закінчив Московське вище технічне училище імені Баумана.

У 1937—1939 роках — інженер-конструктор, начальник цеху 1-го Московського авторемонтного заводу.

У 1939—1940 роках — у Червоній армії.

У 1940—1942 роках — начальник цеху, завідувач лабораторії, заступник головного інженера 1-го Московського авторемонтного заводу.

У 1942—1944 роках — начальник інструментального цеху 1-го Московського годинникового заводу.

У 1944—1951 роках — заступник завідувача відділу, секретар, 2-й секретар Таганського районного комітету ВКП(б) міста Москви; 1-й секретар Ждановського районного комітету ВКП(б) міста Москви.

У 1951 — серпні 1955 року — секретар Московського міського комітету ВКП(б) (КПРС).

10 серпня 1955 — 25 березня 1977 року — секретар Всесоюзної центральної ради професійних спілок (ВЦРПС).

Одночасно з 15 квітня 1959 по 4 квітня 1963 року — голова Верховної ради Російської РФСР.

26 грудня 1962 — 27 листопада 1964 року — голова Бюро ВЦРПС із роботи профспілок у промисловості.

25 березня 1977 — 17 травня 1985 року — заступник голови Всесоюзної центральної ради професійних спілок (ВЦРПС).

З травня 1985 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 3 листопада 1989 року. Похований в Москві на Донському цвинтарі.

Нагороди

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.