Просторова система
Просторова система — в будівельній механіці це система (тримальна конструкція), в якій осі серединних поверхонь елементів і лінії дії зовнішніх сил лежать у різних площинах. Може бути утворена з окремих плоских систем, з'єднаних між собою в'язями[1].
Розрізняють такі просторові системи:
- тонкостінні — оболонки, складчасті конструкції, склепіння;
- стрижневі — башти, щогли;
- масивні — греблі, підпірні стінки, фундаменти тощо;
- комбіновані.
В будівельній практиці більшість інженерних споруд є просторовими системами. Розрахунок просторових систем значно складніший за розрахунок плоских систем, оскільки в будь-якому перерізі мають бути забезпечені всі умови рівноваги у просторі. Крім того, просторові системи відзначаються, як правило, високим ступенем статичної невизначуваності.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Просторова система [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Джерела ред.
- Писаренко Г. С. Опір матеріалів / Г. С. Писаренко, О. Л. Квітка, Е. С. Уманський. За ред. Писаренка Г.С. — К. : Вища школа, 1993. — 655 с. — ISBN 5-11-004-083-4.
- Баженов В. А., Перельмутер А. В., Шишов О. В. Будівельна механіка. Комп'ютерні технології. Підручник. — К. : Каравела, 2009. — 696 с. — ISBN 966-8019-86-5.
- Киселёв В. А. Строительная механика. Общий курс. — М. : Стройиздат, 1986. — 520 с.
Посилання ред.
- Моргун А. С., Сорока М. М. Будівельна механіка та будівельні конструкції [Архівовано 21 грудня 2014 у Wayback Machine.] на сайті ВНТУ.