Ольга Василівна Проскура
Народилася31 травня 1904(1904-05-31)
Київ, Російська імперія
Померла2 травня 1978(1978-05-02) (73 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
ПохованняБайкове кладовище
КраїнаСРСР СРСР
Діяльністьнауковиця
Alma materКиївський медичний інститут
Галузьурологія
ЗакладНаціональний медичний університет імені О.О. Богомольця
Національний університет охорони здоров'я України імені Платона Шупика
Науковий керівникЧайка Андроник Архипович
Відомі учніБаран Євген Якович
НагородиОрден «Знак Пошани»

Ольга Василівна Проскура (31 травня 1904, Київ — 2 травня 1978, Київ) — український радянський лікар-уролог, доктор медичних наук (з 1959 року), заслужений діяч науки УРСР.

Біографія

ред.

Народилася 18 (31 травня) 1904 в Києві. У 1928 році закінчила Київський медичний інститут. У 19531969 роках — завідувач кафедрою урології, з 1961 року — професор Київського інституту вдосконалення лікарів. У 1958 році захистила докторську дисертацію на тему: «Раціональні методи хірургічного лікування міхурово-піхвових нориць». Учениця професора А. А. Чайки[1].

 
Могила Ольги Проскури

Протягом багатьох років була Головним урологом Міністерства охорони здоров'я УРСР.

Померла в Києві 2 травня 1978 року. Похована разом з родиною на Байковому кладовищі (ділянка № 2).

Родина

ред.

Наукова діяльність

ред.

Автор 120 наукових робіт. Основні праці присвячені питанням пластичної урології при травмах сечових органів та їх виродливостях, сечокам'яної хвороби, вивченню змін функцій органів та вдосконаленню оперативної техніки і консервативних методів лікування при нефролітіазі.

Учні — професори П. М. Федорченко, Є. Я. Баран, І. Ф. Юнда.

Відзнаки

ред.

Нагороджена орденом «Знак Пошани», медалями.

Заслужений діяч науки УРСР (з 1968 року).

Примітки

ред.

Література

ред.