Проскура Ольга Василівна

науковиця

Ольга Василівна Проскура
Народилася 31 травня 1904(1904-05-31)
Київ, Російська імперія
Померла 2 травня 1978(1978-05-02) (73 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Країна СРСР СРСР
Діяльність науковиця
Alma mater Київський медичний інститут
Галузь урологія
Заклад Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
Національний університет охорони здоров'я України імені Платона Шупика
Науковий керівник Чайка Андроник Архипович
Відомі учні Баран Євген Якович
Нагороди Орден «Знак Пошани»

Ольга Василівна Проскура (31 травня 1904, Київ — 2 травня 1978, Київ) — український радянський лікар-уролог, доктор медичних наук (з 1959 року), заслужений діяч науки УРСР.

Біографія ред.

Народилася 18 (31 травня) 1904 в Києві. У 1928 році закінчила Київський медичний інститут. У 19531969 роках — завідувач кафедрою урології, з 1961 року — професор Київського інституту вдосконалення лікарів. У 1958 році захистила докторську дисертацію на тему: «Раціональні методи хірургічного лікування міхурово-піхвових нориць». Учениця професора А. А. Чайки[1].

 
Могила Ольги Проскури

Протягом багатьох років була Головним урологом Міністерства охорони здоров'я УРСР.

Померла в Києві 2 травня 1978 року. Похована разом з родиною на Байковому кладовищі (ділянка № 2).

Родина ред.

Наукова діяльність ред.

Автор 120 наукових робіт. Основні праці присвячені питанням пластичної урології при травмах сечових органів та їх виродливостях, сечокам'яної хвороби, вивченню змін функцій органів та вдосконаленню оперативної техніки і консервативних методів лікування при нефролітіазі.

Учні — професори П. М. Федорченко, Є. Я. Баран, І. Ф. Юнда.

Відзнаки ред.

Нагороджена орденом «Знак Пошани», медалями.

Заслужений діяч науки УРСР (з 1968 року).

Примітки ред.

Література ред.