Відкрити головне меню

Прокопенко Георгій Якович (нар. 21 лютого 1937, м. Кобеляки Полтавська область) — уславлений львівський олімпієць, винахідник сучасного виду техніки плавання брасом із ”пізнім” вдихом. Заслужений майстер спорту СРСР. П'ятикратний чемпіон та багаторазовий рекордсмен СРСР. Виступав 13 років у складі збірної СРСР. Чотириразовий рекордсмен світу (1964) у плаванні брасом на 100 м (2 рази), на 220 ярдів і в комбінованій естафеті (брасом) 4×110 ярдів. Срібний призер Токійської олімпіади (1964). Одинадцятиразовий рекордсмен Європи (1962-1964) у плаванні на 100, 200 м брасом і в комбінованій естафеті 4×100 м (брасом). Чемпіон Європи у плаванні на 200 м брасом (1962) і дворазовий (на 100 і 200 м брасом) переможець чемпіонату Європи 1966 року. Нагороджений медаллю «За трудову доблесть». Одружений на дочці українського радянського гімнаста Віктора Чукаріна — Інні.[1] Найбільше захоплення — водний туризм.

Прокопенко Георгій Якович
Прокопенко, 1966
Прокопенко, 1966
Загальна інформація
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Місце проживання м. Львів
Народження 21 листопада 1937(1937-11-21) (81 рік)
м. Кобеляки
Зріст 180
Вага 71
Спорт
Країна СРСР, Україна
Вид спорту плавання
Клуб Динамо (Львів)
Тренери Олександр Андрійович Ткаченко
Найвищий рейтинг Срібний призер Токійської олімпіади
Прокопенко Георгій Якович у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Після війни у 1946 році переїхав з родиною до Львова. З 1951 року почав займатися плаванням.

Навчався спочатку у Львівському технікумі зв’язку, а пізніше навчався у Львівському державному інституті фізичної культури, який закінчив у 1959 році.[2]

У 1958 році переміг у Баку на 200 метрів.

У 1960 році вперше став чемпіоном СРСР, що дало право поїхати на літні Олімпійські ігри 1960 року до Риму, де він посів десяте місце.

У 1964 році він двічі покращував світове досягнення на 100 метрів брасом, відібравши його у знаменитого американського плавця Честера Ястремський, рекорд якого на цій дистанції тримався з 1961 року. Найголовніша медаль (олімпійська) дісталася йому майже у 28 років.

 
Багаторазові чемпіони СРСР з плавання, чемпіони Європи 1966 року Валентин Кузьмін, Георгій Прокопенко, Леонід Іллічов та Віктор Мазанов (зліва направо)

1966 року на чемпіонаті Європи, що проходив в голландському Утрехті він двічі посів перше місце і став чемпіоном Європи, підтверджуючи свою репутацію найкращого брасиста континенту.[3]

У 1971 році закінчив виступи у великому спорті, маючи стаж понад 33 роки. Згодом, у 1971-1974 роках працював на посаді старшого тренера дитячої спортивної школи плавання.

Працював тренером. Від 1974 року — на посаді викладача, від 1975 року — на посаді старшого викладача кафедри плавання в інституті фізкультури. Звільнився 26 серпня 1977 року у зв’язку із переходом на роботу на кафедру фізвиховання Львівського державного університету ім. І. Франка, де пропрацював понад 30 років.

У віці 50 років брав участь у першості серед вузів Львівської області — виграв дві дистанції.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати