Принія вохристобока
| Принія вохристобока | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Вохристобока принія в зимовому забарвленні (підвид P. i. inornata, Уттар-Прадеш, Індія))
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Prinia inornata (Sykes, 1832) | ||||||||||||||||
 Ареал вохристобокої принії та її підвидів | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Принія вохристобока[2] (Prinia inornata) — вид горобцеподібних птахів родини тамікових (Cisticolidae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії. Виділяють низку підвидів.
Опис ред.
Довжина птаха становить 13-14 см. Крила короткі, округлі. хвіст довгий, лапи міціні, дзьоб короткий, чорний. Виду не притаманний статевий диморфізм. Під час гніздування верхня частина тіла сірувато-бура, над очима білі "брови", края крил рудуваті. В позагніздовий період верхня частина тіла набуває коричневого відтінку, нижня частина тіла стає охристою, а хвіст стає довшим. Шрі-ланкійські популяції зберігають літнє забарвлення впродовж всього року.
Підвиди ред.
Виділяють десять підвидів:[3]
- P. i. terricolor (Hume, 1874) — від східного Афганістану і Пакистану до північної Індії і південно-західного Непалу;
- P. i. fusca Hodgson, 1845 — від північно-східної Індії і Непалу до південно-західної М'янми;
- P. i. blanfordi (Walden, 1875) — північна, центральна і східна М'янма, північний захід Таїланду, захід провінції Юньнань (Китай)
- P. i. extensicauda (Swinhoe, 1860) — північ і схід провінції Юньнань, схід Китаю, північ Індокитаю;
- P. i. herberti Baker, ECS, 1918 — від південної М'янми до центрального і південного Індокитаю;
- P. i. flavirostris (Swinhoe, 1863) — Тайвань;
- P. i. inornata Sykes, 1832 — центральна і південно-східна Індія;
- P. i. franklinii (Blyth, 1844 — південно-західна Індія;
- P. i. insularis (Legge, 1879) — Шрі-Ланка;
- P. i. blythi (Bonaparte, 1850) — Ява.
Поширення і екологія ред.
Вохристобокі принії живуть на вологих луках, у відкритих лісах і в рідколіссях, в чагарникових заростях і в садах.
Поведінка ред.
Вохристобокі принії харчуються комахами. Вони гніздяться в чагарниках або у високій траві, в кладці 3-6 яєць.
Галерея ред.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
_Nepalgunj.jpg)
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Prinia inornata. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Grassbirds, Donacobius, Malagasy warblers, cisticolas & allies. World Bird List Version 7.3. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 15 серпня 2021.
Джерела ред.
- Warblers of Europe, Asia and North Africa by Baker, ISBN 0-7136-3971-7
- Birds of India by Grimmett, Inskipp and Inskipp, ISBN 0-691-04910-6
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |