«Престиж» (англ. The Prestige, 2006) — науково-фантастичний фільм режисера Крістофера Нолана. Екранізація однойменного роману 1995 року письменника-фантаста Крістофера Пріста. У фільмі розповідається про ілюзіоністів Роберта Енджера і Альфреда Бордена, які змагаються між собою в Лондоні наприкінці 19-го сторіччя. Сценарій Пріста адаптовано Ноланом і його братом Джонатаном Ноланом: ґрунтовно перероблено сюжет книги — прибрано всю сучасну лінію, а також зроблено Енджера і Бордена друзями ще до їх смертельного протистояння.

ПрестижPicto infobox cinema.png
The Prestige
Престиж (постер).jpg
Жанр трилер, драма, детектив
Режисер Крістофер Нолан
Продюсер Крістофер Нолан
Аарон Рюдер
Емма Томас
Сценарист Крістофер Пріст, Крістофер Нолан, Джонатан Нолан
На основі Престиж
У головних
ролях
Г'ю Джекмен
Крістіан Бейл
Скарлет Йохансон
Майкл Кейн
Девід Боуї
Оператор Воллі Пфістер
Композитор David Julyand
Кінокомпанія Warner Brothers, Touchstone Pictures, Newmarket Filmsd і Syncopy Inc.
Дистриб'ютор Warner Brothers
Тривалість 125 хв
Мова англійська
Країна СШАСША
Рік 2006
Кошторис 40 млн. $[1]
Касові збори $109.6 млн. $
IMDb ID 0482571

«Престиж» вийшов на екрани 20 жовтня 2006 і одержав хороші відгуки від кінокритиків та високі касові збори. Фільм номіновано на «Оскар» у категоріях «Найкраща операторська робота» і «Найкращі декорації».

На 6 липня 2020 року фільм займав 46-у позицію у списку "250 найкращих фільмів за версією IMDb".

СюжетРедагувати

Ілюзіоніст Альфред Борден (Крістіан Бейл) знаходиться під судом за вбивство свого найзапеклішого суперника Роберта Енджера (Г'ю Джекмен). Спочатку вони працювали разом, як помічники мага Мілтона (Ріккі Джей), разом з Джоном Каттером (Майкл Кейн) — інженером Мілтона. Дружина Енджера, Джулія (Пайпер Перабо) тоне під час виконання фокусу; Енджер підозрює, що Борден навмисно зав'язав їй на зап'ястях складного вузла, що робить його відповідальним за її смерть. На похороні, Борден бісить Енджера кажучи, що він не знає, який вузол зав'язав.

Двоє чоловіків починають конкурувати в магічній кар'єрі: Борден стає «Професором» і наймає Бернарда Фелона, як свого інженера; Енджер виступає як «Великий Дантон» з Каттером і помічницею, Олівією Венскомб (Скарлет Йохансон). Під час одного з виступів Борден зустрічає Сару (Ребекка Холл), вони одружуються і в них народжується дочка Джесс. Маги починають руйнувати кар'єру один одного: Енджер втручається у виступ Бордена з ловом кулі, внаслідок чого Борден втрачає два пальці, а Борден саботує фокус Енджера з пташками, що зникають в клітці, руйнуючи тим самим репутацію Енджера.

Борден вражає публіку своїм новим фокусом — «Переміщення Людини». Енджер наймає двійника і краде фокус Бордена, назвавши його «Нове Переміщення Людини». Одержимий дізнатись секрет конкурента, Енджер посилає Олівію шпигувати за Борденом. Олівія дістає Енджеру зашифрований щоденник Бордена, але закохавшись в Бордена вона дозволяє йому саботувати фокус Енджера, внаслідок чого той калічить ногу. У свою чергу, Енджер разом з Каттером викрадають Фелона і закопують його заживо. В обмін на свободу Фелона, Енджер вимагає відкрити йому секрет до фокусу Бордена. Борден відкриває йому ключ до свого щоденника — «Тесла», кажучи що це і є секретом його фокусу.

Енджер думає, що Борден використовує диво-машину для телепортації, створену геніальним фізиком Ніколою Теслою. Він їде до США і змушує Теслу (Девід Боуї) зробити йому таку ж. Коли робота майже готова, він розшифровує щоденник до кінця і виявляє, що це підроблений щоденник, написаний, щоб подражнити його. Тим не менш, Тесла дійсно створює машину. Правда замість переміщення у нього виходить копіювання об'єкта — це випадково виявляє Енджер, знайшовши поле, заставлене копіями його капелюхів, та двох котів, одного з яких використовували як тест роботи машини.

Стосунки Бордена з Олівією призводять до емоційних зривів Сари, яка закінчує життя самогубством. Енджер тріумфально повертається з новим трюком до Британії. Вистави з машиною Тесли проходять при аншлагах. Але після одного з виступів Енджера знаходять втопленим у скляному ящику, подібно до його дружини. Бордена, який шпигував за лаштунками, звинувачують у вбивстві його суперника (нібито він посунув ящик з водою на шляху телепортації) і засуджують до повішення.

Перед самою стратою Бордена провідує лорд Кадлоу, який обіцяє подбати про його дочку. Ніхто, крім Бордена, не впізнає в ньому Енджера, Бордену ніхто не вірить і його страчують. Енджер вирішує знищити машину. Несподівано на нього з пістолетом нападає Борден, який в цей час вже має бути повішеним. Відбувається роз'яснення: виявляється, Борденів завжди було двоє братів-близнюків: один кохав Сару і був батьком Джесс, а інший любив Олівію. З'ясовується, що машина Тесли насправді не переміщує, а створює двійника на іншому кінці. Саме цей двійник і виходить на публіку наприкінці вистави, тобто виступає в ролі Престижу, а оригінал падає в люк під сценою і потрапляє в ящик з водою. У кожному своєму виступі Енджер клонує себе.

В кінці фільму показують зал з безліччю скляних ящиків і втоплених в них Енджерів. Борден застрелює Енджера і повертається до дочки.

В роляхРедагувати

РелізРедагувати

Прем'єра фільму відбулась 17 жовтня 2006 року на кінофестивалі в Римі (Rome Film Fest)

МузикаРедагувати

Англійський музикант і композитор Девід Джуліан написав музику для "Престижу". Джуліан раніше співпрацював з режисером Крістофером Ноланом в фільмах про Мементо і Безсоння. Як і фільм, саундтрек був розділений на частини: Застава, Повернення, Престиж [2]. Деякі критики були розчаровані саундтреком, визнаючи, що він гарно поєднується з фільмом,але як самостійний твір не надто приємний[3][4].

Джонатан Джеррі з SoundtrackNet описав його як "просто функціональний", що створює атмосферу страху, але нічого більше.[3].

Крістофер Коулмен з Tracksounds висловився, що хоча це був "добре зроблений музичний ряд", він був повністю поглинений самим фільмом, і став зовсім непомітним.[4].

Крістіан Клеменсен з Filmtracks рекомендує саундтрек тим, кому подобаються роботи Джуліана в кінематографі і відзначив, що це не для тих, хто очікував "будь-яку подобу інтелекту або чар в музиці, яка відповідає сюжету фільму." Клеменсен назвав саундтрек млявим, "побудованим на простих акордах струнних і нудних електронних звуках".[5]

Цікаві фактиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. The Prestige (2006). Box Office Mojo. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2007-03-03. 
  2. Vincentelli, Elisabeth. The Prestige: David Julyan: Music. Amazon.com. Архів оригіналу за 2012-02-16. Процитовано 2008-07-17. 
  3. а б Jarry, Jonathan (2006-12-15). SoundtrackNet: The Prestige Soundtrack. SoundtrackNet. Архів оригіналу за 2012-02-16. Процитовано 2008-07-26. 
  4. а б Coleman, Christopher. The Prestige by David Julyan. Tracksounds. Архів оригіналу за 2012-02-16. Процитовано 2008-07-17. 
  5. Clemmensen, Christian. Filmtracks: The Prestige (David Julyan). Filmtracks. Архів оригіналу за 2012-02-16. Процитовано 2008-07-17. 
  6. Michael Fleming (2003-04-16). Nolan wants 'Prestige'. Variety. Процитовано 2007-03-04. 
  7. Toy, Sam (2006-09-29). Magic marker. Empire. с. 137. 
  8. Dan Jolin (2006-09-29). You Won't Believe Your Eyes. Empire. с. 134–140. 
  9. Carnevale, Rob. The Prestige – Andy Serkis interview. Indie London. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2008-07-06. 

ПосиланняРедагувати