Спасо-Преображенський собор (Болград)

 пам'ятка архітектури (національного значення)

Спасо-Преображенський собор
Собор Святого Преображення Господнього
Сучасний вигляд собору
Сучасний вигляд собору
Сучасний вигляд собору
45°40′34.6″ пн. ш. 28°36′51.5″ сх. д. / 45.676278° пн. ш. 28.614306° сх. д. / 45.676278; 28.614306
КраїнаУкраїна Україна
МістоБолград
Адресапл. Данила Крижанівського, 26
КонфесіяУкраїнська православна церква Московського Патріархату
ЄпископствоОдеська та Ізмаїльська єпархія
Типсобор
Матеріалцегла
Стильросійський ампір, класицизм
Автор проєктуАвраам Мельников
Початок будівництва1833
Побудовано1838

Спасо-Преображенський собор. Карта розташування: Україна
Спасо-Преображенський собор
Спасо-Преображенський собор
Спасо-Преображенський собор (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Спасо-Преображенський собор — собор у місті Болграді Одеської області, збудований у 1833–1838 роках. Одна із шести історичних споруд у Болграді, яка відзначеніа емблемою «Блакитний щит» в рамках міжнародного гуманітарного права. Це вказує на важливість памʼятки та забезпечує їй додаткових захист як об'єкту культурної спадщини[1].

Історія

ред.

Храм будувала болгарська громада, що становила у місті більшість. Зведення храму розпочато 1833 року за проєктом архітектора Авраама Мельникова, а завершено 1838 року. Площа храму — 2000 м². Будівництво коштувало 750 тисяч рублів асигнаціями й усі ці кошти зібрала місцева громада без допомоги держави. Після завершення будівництва імператор Микола I подарував кафедральному собору 12 дзвонів різного звучання, серед яких і головний дзвін на дзвіницю храму.

 
Вигляд собору до 1941 року

З моменту освячення собору служба проводилась болгарською, потім румунською, церковно-слов'янською мовою з російською простонародною вимовою. Вівтар храму зберігав царський указ від 29 грудня 1819 року, у якому були наведені привілеї болгарським переселенцям. Для болгар цей собор за своїм значенням дорівнює собору Святого Олександра Невського в Софії.

Трипрестольний Преображенський собор має висоту 50 метрів. Це масивна хрестовокупольна споруда, складена з блоків місцевого вапняку-черепашнику.

 
Інтер'єри собору

Інтер'єри собору у 1912–1914 роках розписував Павло Піскарьов, який у той самий час працював і в Свято-Покровському соборі Ізмаїла. Відповідно до давньої православної традиції, автор зобразив у куполі Спасителя-Вседержителя із хрестом у руках, що спрямовує на шлях істини. У простінках вікон підкупольного барабана художник намалював образи дванадцяти апостолів, у вітрилах — євангелістів, а на стінах і склепіннях — сцени зі Старого і Нового Заповітів. Тоді ж вирізьбили і вкрили сухозліткою іконостас головного вівтаря собору, а бічні іконостаси (північний — архістратига Михайла і південний — святого Іоанна предтечі) зробили ще в XIX ст.

2001 року розпочато реконструкцію собору. 22 березня 2004 року відбулося освячення і підняття нового дзвону Благовіст на дзвіницю собору.

Пожежа

ред.

26 січня 2012 року близько 7:00 в храмі спалахнула пожежа, близько 9:00 завалився купол собору[2], об 11:00 вогонь було локалізовано, але ще не загашено остаточно, тому через вітер він розповсюдився знову. Остаточно пожежу ліквідовано в другій половині дня. Загальна площа пожежі склала близько 500 м².

На реставрацію Спасо-Преображенського Собору в Болграді було виділено з держбюджету 2,5 млн гривень.

Реставраційні роботи тривали з грудня 2015 року до квітня 2018 року. У квітні собор відновив роботу, а 19 серпня відзначив 180-ту річницю від дня заснування храму.

Примітки

ред.
  1. Духовний центр болгарської громади. 5 цікавих фактів про Спасо-Преображенський собор у Болграді. О, Море.Сity (укр.). Процитовано 30 квітня 2024.
  2. У Болграді горить головний собор міста, збудований у 1838 р., уже впав купол[недоступне посилання]

Джерела

ред.