Прем'єр-міністр Франції

Прем'є́р-міні́стр Францу́зької респу́бліки (фр. le Premier Ministre de la République Française) — голова французького уряду. У 1870—1958 офіційно посада називалася Президент Ради Міністрів (фр. Président du Conseil de Ministres).

Прем'єр-міністр Франції
Прапор
Marque1ministre.svg
Дата створення / заснування 4 жовтня 1958
Посадовець Елізабет Борн
Керована організація Уряд Франції і services du Premier ministred
Країна Flag of France (1794–1815, 1830–1974, 2020–present).svg Франція
Юрисдикція Франція
Документ започаткування Конституція Франції
Офіційна резиденція Матіньйонський палац
Ким призначений президент Франції
Кількість відстежувачів 104 480
Офіційний сайт
CMNS: Прем'єр-міністр Франції у Вікісховищі
l'Hôtel Matignon
Інтер'єри Матіньону

Резиденція — Матіньйонський палац у Парижі.

У П'ятій республіці прем'єр-міністр відповідає за поточну внутрішню і економічну політику. На відміну від міністрів, має право видавати укази (фр. décrets) загального характеру. Вважається відповідальним особисто за політику уряду; популярність його прямо залежить від поточного стану справ у державі. У період, коли прем'єр і президент представляють різні партії, у прем'єр-міністра зазвичай більше самостійності в діях.

Прем'єр-міністра призначає президент республіки. Затвердження його кандидатури Національними зборами не вимагається, але, оскільки вони мають право у будь-який момент оголосити уряду вотум недовіри, зазвичай прем'єр представляє ту партію, яка має там більшість місць (нехай навіть якщо президент належить до іншої партії). Прем'єр-міністр складає список міністрів свого кабінету і представляє його на затвердження президентові республіки.

16 травня 2022 року Жан Кастекс, який обіймав посаду з 6 липня 2020 року, подав у відставку[1]. Цього ж дня Емманюель Макрон призначив прем'єр-міністром Елізабет Борн[2].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Прем'єр Франції подав заяву про відставку. Європейська правда (українською). 16 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022. 
  2. Новою прем’єркою Франції стала Елізабет Борн. Укрінформ (українською). 16 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022. 

ЛітератураРедагувати

  • Raphaëlle Bacqué, L'enfer de Matignon. Ce sont eux qui en parlent le mieux, Paris, Albin Michel, septembre 2008, 318 p. (ISBN 978-2-226-18680-5).

ПосиланняРедагувати