Пребен Елк'яер-Ларсен

данський футболіст
(Перенаправлено з Пребен Єльк'єр-Ларсен)

Пребен Елк'яер-Ларсен (дан. Preben Elkjær Larsen, нар. 11 вересня 1957, Копенгаген) — колишній данський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Ф
Пребен Елк'яер-Ларсен
Пребен Елк'яер-Ларсен
Пребен Елк'яер-Ларсен
Особисті дані
Повне ім'я Пребен Елк'яер-Ларсен
Народження 11 вересня 1957(1957-09-11) (67 років)
  Копенгаген, Данія
Зріст 183 см
Вага 74 кг
Громадянство  Данія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1963–1973
1973–1974
1974–1975
Данія «Фредеріксберг»
Данія КБ
Данія «Фредеріксберг»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1975–1976 Данія «Ванлосе» 15 (7)
1976–1978 Німеччина «Кельн» 9 (1)
1978–1984 Бельгія «Локерен» 190 (98)
1984–1988 Італія «Верона» 91 (32)
1988–1990 Данія «Вайле» 26 (8)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1975 Данія Данія U-19 11 (6)
1976–1979 Данія Данія U-21 9 (9)
1977–1988 Данія Данія 69 (38)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1995–1996 Данія «Сількеборг»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Один з найкращих гравців в історії данського футболу. Входить до числа найвидатніших футболістів XX століття за версією журналу World Soccer. Виступаючи за «Верону» в Італії, він допоміг команді виграти перше в її історії чемпіонство (1985). Крім того, Елк'яер-Ларсен забив майже 40 голів за данську збірну протягом 11 років, будучи провідною фігурою для країни на Євро-1984 та чемпіонаті світу 1986 (дебютний мундіаль для збірної), вигравши Бронзовий бутс та Бронзовий м'яч «мундіалю», а також був включений в символічну збірну турніру.

Також Пребен зайняв друге місце у боротьбі за Золотий м'яч 1985 року, та третє в попередньому році.

Клубна кар'єра

ред.

Народився 11 вересня 1957 року в місті Копенгаген. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Фредеріксберг» та КБ.

У дорослому футболі дебютував 1975 року виступами за «Ванлосе». Він одразу став одним із найвідоміших футболістів у Данії, переважно, через свою поведінку, включаючи дискваліфікацію за удар арбітра в матчі з «Вейле». Але не лише цим «досягненням» прославився Елк'яер-Ларсен, молодий гравець демонстрував надзвичайно зрілу гру, завдяки чому вже через рік дебютував у складі національної збірної Данії. В листопаді 1976 року, Елк'яер-Ларсен перейшов в німецького «Кельна», за який провів 9 матчів[1], але вже посередині сезону характер данця дався взнаки: він почав сперечатися з партнерами по команді та головним тренером клубу Геннесом Вайсвайлером[2], який не терпів нахабного ставлення молодого гравця до себе, через це «Кельн» в лютому 1978 року був змушений продати Елк'яера в бельгійський «Локерен».

У «Локерені» Елк'яер-Ларсен спочатку продовжував поводитися нахабно, але в команді знайшлося кілька гравців, які відповіли на дії агресивного скандинава, внаслідок чого Елк'яер-Ларсен зосередився виключно на футболі. Він став одним із найкращих гравців чемпіонату Бельгії та отримав прізвисько «Голова Локерена» за свою прекрасну гру за клубі, в якому він провів 190 матчів та забив 98 голів[3].

1984 року Елк'яер-Ларсен перейшов в італійський клуб «Верона», який заплатив за трансфер футболіста 18 млрд лір. У «Вероні» Елк'яер-Ларсен став кумиром тіффозі та одним із головних творців перемоги «Верони» в чемпіонаті Італії, що стала першою в історії клубу. Відомим голом Елк'яера також став «гол без бутси», коли 14 жовтня 1984 року, в 5-му турі чемпіонату він вразив ворота «Ювентуса», вже втративши одну з бутс і забивши ударом голої ноги з носка[4] . У складі «Верони» Елк'яер був одним із головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,35 голу за гру першості. За цей час він виборов титул чемпіона Італії. За «Верону» Елк'яер-Ларсен провів 130 матчів та забив 48 голів (91 матч та 32 голи в чемпіонаті Італії, 4 матчі і 4 голи в Кубку чемпіонів, 7 матчів і 5 голів у Кубку УЄФА і 28 матчів та 7 голів у Кубку Італії)[5].

1988 року Елк'яер-Ларсен повернувся на батьківщину, де став виступати за клуб «Вайле», який взяв у кредит велику суму грошей на покупку футболіста. Але угода не виправдала себе, Елк'яер-Ларсен не показував колишнього рівня гри і часто сперечався з суперниками, суддями та навіть партнерами по команді, до того ж Елк'яером затикали всі «дірки» в команді, наприклад, він провів кілька матчів на позиції ліберо. Також його переслідували травми, включаючи перелом руки в 1990 році. Завершив кар'єру Елк'яер-Ларсен того ж року після чергового вилучення з поля за загрозу фізичного насильства щодо арбітра зустрічі.

Виступи за збірні

ред.

1975 року дебютував у складі юнацької збірної Данії, взявши участь у юнацькому чемпіонаті Європи (до 18 років) в Швейцарії, де зіграв в усіх трьох матчах[6]. Всього взяв участь у 11 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 6 забитими голами.

Протягом 19761979 років залучався до складу молодіжної збірної Данії. На молодіжному рівні зіграв у 9 офіційних матчах, забив 9 голів.

У складі національної збірної Данії Елк'яер-Ларсен дебютував 22 червня 1977 року в матчі зі збірною Фінляндії і в своїй дебютній грі забив два голи, принісши перемогу своїй команді з рахунком 2:1. Через рік він забив вирішальний гол у ворота норвежців, принісши національній команді перемогу в Північному чемпіонаті, після чого він став беззмінним гравцем основи збірної команди.

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1984 року у Франції, де став одним з найкращих гравців турніру. Елк'яер вивів свою команду в півфінал, забивши вирішальний м'яч у ворота збірної Бельгії. Цей матч завершився з рахунком 3:2 на користь скандинавів, причому по ходу зустрічі данці програвали 0:2. Але в півфіналі зі збірною Іспанії, Елк'яер-Ларсен не забив вирішальний післяматчевий пенальті[7] , через що Данія вибула з розіграшу турніру, здобувши бронзові нагороди турніру.

Через два роки Пребен допоміг данцям вперше в своїй історії вийти на чемпіонат світу 1986 року у Мексиці, забивши 8 голів у кваліфікації. На самому турнірі Елк'яер-Ларсен також був лідером команди, забивши в груповому етапі чотири голи (один — у ворота збірної Шотландії (1:0) і три — у ворота збірної Уругваю) (6:1)), чим допоміг команді зайняти перше місце в групі й обійти майбутніх фіналістів турніру збірну ФРН. Проте вже в першому матчі плей-оф данці були розгромлені іспанцями 1:5.

У кваліфікації на Євро-1988 Елк'яер забив лише один гол, але саме він в останньому матчі відбору проти збірної Уельсу (1:0) допоміг команді здобути перемогу, зайняти перше місце в групі й вийти у фінальну стадію турніру. Проте на чемпіонаті Європи у ФРН Данія виступила вкрай невдало, зазнавши поразки у всіх трьох матчах групи. А Елк'яер-Ларсен матчем проти господарів турніру завершив свої виступи у збірній.

У 1987 році Елк'яер-Ларсен зіграв за збірну світу у товариському матчі збірна Англіїзбірна світу, що був присвячений 100-річчю Англійської ліги. Форвард вийшов на поле після перерви, замінивши Гаррі Лінекера. У тому матчі перемогу здобула збірна Англії з рахунком 3:0 [8].

Кар'єра тренера

ред.

Завершивши кар'єру гравця, Елк'яер-Ларсен почав працювати в клубі «Сількеборг» на посаді спортивного директора, а потім в сезоні 1995-1996 навіть був змушений тренувати команду. Після виходу з «Сількеборга», Пребен почав працювати на каналі TV3 як спортивний експерт.

Титули і досягнення

ред.

Як гравця

ред.
«Верона»: 1984-85
«Кельн»: 1976-77

Особисті

ред.

Примітки

ред.
  1. Preben Elkjær (Danish) . SportensHallOfFame. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 17 April 2011.
  2. Lundberg (1988), p.91
  3. Rob Smyth and Lars Eriksen (13 October 2009). Danish Dynamite: The Players. The Guardian. Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 17 April 2011.
  4. Socking it to the opposition. The Guardian. 8 February 2006. Архів оригіналу за 23 серпня 2012. Процитовано 17 April 2011.
  5. Verona career. Official website. Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 17 April 2011.
  6. Preben Elkjær – Alle hold (Alle kampe) (Danish) . DBU. Архів оригіналу за 16 червня 2011. Процитовано 17 April 2011.
  7. Danmark – Spanien 1–1 (Danish) . DBU. Архів оригіналу за 22 лютого 2011. Процитовано 17 April 2011.
  8. Товарищеский матч Англия-Сборная Мира Матч посвященный 100-летию Анг.лиги 1987 - Полный Матч. YouTube. Football CCCP +. 12 червня 2014. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 6 червня 2021.

Посилання

ред.