Відкрити головне меню

Прамудья Ананта Тур (індонез. Pramoedya Ananta Toer Pramoedya Ananta Toer, 6 лютого 1925 — 30 квітня 2006) — індонезійський письменник. Один з представників руху «Покоління-45»; з середини 1950-х років член Лекри (LEKRA — Lembaga Kebudayaan Rakyat — Товариства народної культури).

Прамудья Ананта Тур
індонез. Pramoedya Ananta Toer
Pramudya Ananta Tur Kesusastraan Modern Indonesia p226.jpg
Народився 6 лютого 1925(1925-02-06)[1]
Блора[d], Центральна Ява, Ява, Індонезія[1]
Помер 30 квітня 2006(2006-04-30)[2][3] (81 рік)
Джакарта, Індонезія
·цукровий діабет[4]
Громадянство
(підданство)
Flag of Indonesia.svg Індонезія
Діяльність романіст, письменник, есеїст
Володіє мовами індонезійська[2]
Magnum opus Buru Quartet[d]
Автограф Signature of Pramoedya Ananta Toer.svg
Нагороди
IMDb nm0996364

Зміст

БіографіяРедагувати

Прамудья Ананта Тур народився в 1925 році в провінційному місті Блоре на півночі острова Ява. Його батько був учителем і директором приватної школи в Блоре, був власником великої за мірками того часу бібліотеки, завдяки чому Тур з дитинства мав схильність до читання.[5]

Після навчання в школі Тур поїхав в Сурабаю вивчати радіосправу. Незадовго до приїзду Тура в Сурабаї відбулися великі страйки залізничників і робітників-металістів (працівників металообробної промисловості). Тур, не бажаючи залишатися осторонь подій, кидає навчання і їде в Джакарту займатися журналістикою. Революція 1945 року застає Тура в Джакарті. Він бере участь у революційній боротьбі, діючи в одному з партизанських загонів. Але революційна боротьба завершилася підписанням кабальних угод і викликала подальшу контрреволюцію.[6]

 
Прамудья Ананта Тур в 1990-их

У 19471949 роках був репресований голландською військовою адміністрацією. За 2,5 роки у в'язниці Букіт Дурі написав збірки оповідань «Бризки революції», «Світанок» (обидва опубл. в 1950 р.), двотомний твір «Покалічені душі» (1951), романи «Переслідування», «Сім'я партизанів» (обидва опубліковані в 1950 р.), «На березі річки Бекасі» (1947).

Згодом створив збірки оповідань, в яких посилюються соціально-критичні настрої: «Це не ярмарок» (1951), «Розповіді про Блоре» (1952), «Розповіді про Джакарту» (1957), роман «Корупція» (1954). Переклав індонезійською мовою твори радянських письменників («Мати» М. Горького[7], «Повість про справжню людину» Б. Н. Польового, перекладав Льва Толстого, Купріна, Шолохова та інших.

Внаслідок антикомуністичних репресій в середині 1960-х років Тур був заарештований. З 1965 по 1979 рік перебував у таборі в'язнів на острові Буру. Після звільнення опублікував кілька історичних романів, у тому числі тетралогію — «Світ людський» (1980), «Син всіх народів» (1980), «Сліди кроків» (1985), «Скляний будинок» (1988), а також автобіографічну повість «Тихі пісні німого» (1995), засновану на листах, які він писав з Буру своїй дочці (жоден з них вона не отримала). Твори Тура перекладені 28 мовами світу.[8]

 
Могила на цвинтарі Карет Бівак в Джакарті

СмертьРедагувати

27 квітня 2006 року був госпіталізований у зв'язку ускладненнями, викликаними діабетом та серцевими захворюваннями. Прамудья Ананта Тур був затятим курцем сигарет Kretek, що на 1/3 заповнені подрібненою гвоздикою. Помер через 4 дні. Похований на на цвинтарі Карет Бівак в Джакарті.

НагородиРедагувати

  • Премія Рамона Магсайсая (1995)
  • Азіатська премія культури Фукуока (2000)
  • Премія Спілки письменників Норвегії (2004)

ЦитатаРедагувати

«Найкращий час у житті людини — це час, коли вона може насолоджуватися свободою, якої домоглася сама».

БібліографіяРедагувати

  • 1946 — Десять колабораціоністів / Sepoeloeh Kepala Nica повість (текст втрачено)
  • 1947 — На березі річки Бекасі / Di Tepi Kali Bekasi повість (фрагмент під назвою «Падіння Кранджі і Бекасі»)
  • 1950 — Переслідування / The Fugitive / Perburuan  роман
  • 1950 — Сім'я партизанів / Keluarga Gerilya повість
  • 1951 — Світанок / Subuh збірка оповідань
  • 1951 — Іскри революції / Percikan Revolusi  збірка оповідань
  • 1951 — Знесилені / Покалічені душі / Mereka yang Dilumpuhkan (I & II)  двотомна повість
  • 1951 — Життя — не розцвічений вогнями ярмарок / it's Not an All Night Fair / Bukan Pasar Malam автобіографічна повість
  • 1951 — На березі річки Бекасі / Di Tepi Kali Bekasi  повість (фрагмент)
  • 1951 — Dia yang Menyerah
  • 1952 — Розповіді про Блоре / Cerita dari Blora  збірка оповідань
  • 1953 — Боротьба в Джакарті / Gulat di Jakarta  повість
  • 1954 — Мідах — красуня з золотим зубом / Midah — Si Manis Bergigi Emas повість
  • 1954 — Корупція / Corruption / Korupsi  роман
  • 1954 — Mari Mengarang 
  • 1956 — Тиша в зеніті життя  новела автобіографічна
  • 1957 — Розповіді про Джакарту / Cerita Dari Jakarta  збірка оповідань
  • 1957 — Cerita Calon Arang
  • 1958 — Це було в Південному Бантені / Sekali Peristiwa di Banten Selatan  повість
  • 1963 — Panggil Aku Kartini Saja (I & II, розділ III і IV спалений армією)
  • 1965 — Зібрання творів (не опублікованих раніше) / Kumpulan Karya Kartini (спалено армією)
  • 1965 — Wanita Sebelum Kartini (спалено армією)
  • 1962-1965 — Gadis Pantai (перший том трилогії опублікований, потім заборонений; 2 і 3 томи спалені армією в 1965)
  • 1964 — Su Bahasa Indonesia. Satu Percobaan (спалено армією)
  • 1963 — Realisme Sosialis dan Sastra Indonesia
  • 1965 — Lentera 
  • 1980 — Світ людський / This Earth of Mankind / Bumi Manusia (заборонений 1981)  роман з тетралогії Буру) 
  • 1981 — Син всіх народів / Child of All Nations / Anak Semua Bangsa (заборонений 1981)  роман з тетралогії Буру
  • 1981 — Sikap dan Peran Intelektual di Dunia Ketiga
  • 1982 — Tempo Doeloe
  • 1985 — Сліди кроків / Footsteps / Jejak Langkah (заборонений у 1985)  роман з тетралогії Буру
  • 1985 — Sang Pemula (заборонений у 1985)
  • 1987 — Hikayat Siti Mariah [як редактор] (заборонений 1987)
  • 1988 — Скляний будинок / House of Glass / Rumah Kaca (заборонений 1988)  роман з тетралогії Буру
  • 1995 — Memoar Oei Tjoe Tat [як редактор] (заборонений 1995)
  • 1995 — Монолог німого I / Тихі пісні німого I / Nyanyi Sunyi Seorang Bisu I (заборонений 1995)
  • 1995 — Arus Balik
  • 1997 — Монолог німого II / Тихі пісні німого II / Nyanyi Sunyi Seorang Bisu II
  • 1999 — Arok Dedes
  • 2000 — Mangir
  • 2000 — Larasati
  • 2005 — Jalan Raya Pos, Jalan Daendels

ЛітератураРедагувати

  • Смурова, Н. М. Творческий путь Прамудьи Ананты Тура // Вопросы филологии стран Юго-Восточной Азии. — [М.], 1965.
  • Оглоблин А. К. П. А. Тур — художник и мыслитель (история Индонезии как путь к духовной свободе) // Вестник Ленингр. ун-та. Сер 2, вып. 1. С.77-93.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Тур Прамудья Ананта // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  4. Google — 1998.
  5. Тур, Прамудья Ананта. На берегу реки Бекаси / Пер. В. Цыганов. — М.: Государственное издательство художественной литературы, 1965.
  6. Тур, Прамудья Ананта. На берегу реки Бекаси / Пер. В. Цыганов. — М.: Государственное издательство художественной литературы, 1965.
  7. Maxim Gorki. Ibunda. Terjemahan Pramoedya Ananta Toer. Penerbit: Kalyanamitra, 2002.
  8. Toer, Pramudya Ananta — Погадаев, В. Малайский мир (Бруней, Индонезия, Малайзия, Сингапур). Лингвострановедческий словарь. М.: «Восточная книга», 2012, с. 678.

ПосиланняРедагувати