Правило взаємопристосованості

Правило взаємопристосованості Мебіуса — Морозова: всі види в біоценозі пристосовані один до одного настільки, що їх співтовариство становить внутрішньо суперечливе, але єдине і взаємно пов'язане системне ціле (у природі немає «корисних» і «шкідливих» видів, всі види, як правило, взаємопристосовані). Правило було сформульовано німецьким гідробіологом Карлом Мебіусом (нім. Möbius) в 1877 р. (тоді ж він запропонував і поняття «біоценоз»). У 1912 р. Г. Ф. Морозов в книзі «Учение о лесе»[1] писав: «… в природі не існує корисних і шкідливих птахів, корисних і шкідливих комах, там все служить один одному і взаємно пристосоване».

ЛітератураРедагувати

  • Вернадский В. И. Биосфера. Л., 1926. — Т. 1—2,
  • Лавренко Е. М. О фитогеосфере. В кн.: Вопросы географии. — М., 1949;
  • Сукачёв В. Н. Основные понятия лесной биогеоценологии. В кн.: Основы лесной биогеоценологии, М., 1964.
  • Быков Б. А. Экологический словарь. — Алма-Ата: Наука, 1983. — 216 с.
  • Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989.

Ресурси ІнтернетуРедагувати

ВиноскиРедагувати

  1. Морозов Г. Ф. Учение о лесе. — СПб., 1912. — 317 с.