Постников Іван Матвійович
Іва́н Матві́йович По́стников (нар.10 вересня 1906, с. Єршово (нинішнього Буйського району Костромської області Російської федерації) — пом.8 серпня 1990, м. Київ) — український вчений в царині електротехніки, доктор технічних наук з 1943 року, професор — 1946 рік, є член-кореспондент АН УРСР (1967), удостоївся лауреатства Державної премії УРСР в галузі науки і техніки 1977 року, заслужений діяч науки і техніки УРСР (1982).
| Постников Іван Матвійович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
10 вересня 1906 Костромська область |
| Помер |
8 серпня 1990 (83 роки) Київ |
| Країна | СРСР |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут |
| Галузь | Електротехніка |
| Заклад | Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого |
| Вчене звання | Академік АН УРСР |
| Науковий ступінь | доктор технічних наук |
| Вчителі | Mikhail Kostenkod |
| Членство | НАН України |
| Нагороди |
    |
Біографія ред.
У 1932 році Іван Матвійович закінчив Ленінградський політехнічний інститут, вислідком відмінного навчання отримав запрошення і став викладачем у цьому вищому навчальному закладі, обіймаючи протягом 1932–1943 років посаду доцента. У часи Другої світової війни був евакуйований до Ташкенту, де й залишився працювати у Середньоазіатському інституті.
У 1943 році Іван Постников своєю працею здобув науковий ступінь доктора технічних наук, а в 1946 році йому було присвоєне наукове звання професора.
Протягом 1947–1949 років був завідувачем кафедри електричних машин в Середньоазіатському індустріальному інституті.
У 1950 році пан Іван переїжджає до Києва на працю та обіймає посаду завідувача кафедри Київського політехнічного інституту, де й працює до 1972 року.
У 1954–1962 роках Іван Постников працював завідувачем лабораторії Інституту електротехніки АН УРСР, а у 1963–1986 роках — завідувачем відділу Інституту електродинаміки АН УРСР у Києві.
Протягом 1965–1985 років заслужено очолював секцію електромеханіки в Республіканському науково-технічному товаристві енергетиків та електротехніків УРСР.
У 1967 році на визнання своїх праць став членом-кореспондентом АН УРСР.
Науковий доробок ред.
Іван Матвійович Постников є автором більше чим 100 наукових праць, серед них — 9 монографій та понад 50 авторських свідоцтв.
Його наукові дослідження стосувались проблем підвищення надійності та економічності турбогенераторів теплових і атомних електростанцій; питань розробки генераторів електричної енергії принципово нового покоління. Іван Постников невтомною працею розробив нові типи багатошвидкісних однофазних конденсаторних двигунів, елементи конструкції статорів та роторів турбогенераторів (синхронних, асинхронних та асинхронізованих)[1].
Іван Постников був науковим керівником у більше чим 80 кандидатів та докторів технічних наук і понад 1000 інженерів-електромеханіків.
Нагороди ред.
- Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1946)
- Лауреат премії Київського ордена Леніна політехнічного інституту (1972)
- Орден Жовтневої Революції (1976).
- Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1977).
- Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1982).
Примітки ред.
- ↑ Інститут електродинаміки НАН України. Провідні вчені. Постніков Іван Матвійович. Архів оригіналу за 25 вересня 2009. Процитовано 29 серпня 2012.
Джерела ред.
Інститут електродинаміки НАН України. Провідні вчені. Постніков Іван Матвійович.