Порфирій (Скарбек-Важинський)

римо-католицький єпископ
(Перенаправлено з Порфирій (Важинський))

Порфи́рій Скáрбек-Важи́нський гербу Абданк, пол. Porfiriusz Skarbek Ważyński; 5 серпня 1732 (в деяких документах 1730 р.) — 9 березня 1804 р., Холм) — український релігійний діяч, представник Української греко-католицької церкви; з 1790 року Холмський єпископ.

Порфирій Скарбек-Важинський
Порфирій Скарбек-Важинський
єпископ Холмський Порфирій Скарбек-Важинський
Єпископ Холмський
26 вересня 1790 — 9 березня 1804
Обрання: 4 січня (?3 квітня) 1790
Церква: Українська Греко-Католицька Церква
Попередник: Теодосій Ростоцький
Наступник: Антін Ангелович
 
Освіта: Грецька колегія святого Атанасія в Римі
Народження: 5 серпня 1732(1732-08-05)
під Ошмянами
Смерть: 9 березня 1804(1804-03-09) (71 рік)
Холм
Похоронений: Холмський катедральний собор
Єпископська хіротонія: 26 вересня 1790

Життєпис ред.

Народився поблизу Ошмян в шляхетській католицькій родині Скарбек-Важинських гербу Абданк в сім'ї Ошмянського судді Казимира Скарбек-Важинського та Вікторії Вяльбут (Вяльбутівни) (рід Скарбек-Важинських володів маєтностями в Ошмянському повіті аж до 1939 року).

У 1748 році вступив у василіянський монастир у Вільні. Впродовж 17541758 років навчався у Грецькій колегії св. Атанасія в Римі, бувши вже на той час дияконом. Крім польської, вільно володів латинською, італійською та російською мовами. Викладав у школах отців ЧСВВ у Полоцьку і Бучачі, був ректором колегії у Володимирі. В 1782—1787 роках був очільником Жидичинського монастиря. Двічі обирався протоархимандритом (ґенеральним очільником) ЧСВВ (1772—1780, 1788—1789). 4 січня 1790 його номіновано на єпископа Холмського, а 26 вересня 1790 р. відбулась єпископська хіротонія. Будучи єпископом, в 1791—1803 роках скликав 12 єпархіальних синодів, організував друкарню при Холмській семінарії. В останні роки існування Речі Посполитої брав активну участь в політичному житті, був гарячим прихильником реформ Чотирирічного сейму та Конституції 3 травня.[1]

Відомо, що Порфирій Важинський був знайомим із Тадеушем Костюшком. У 1794 році Тадеуш написав у листі в Холм до єпископа: «Наша мета — повсюдне щастя, воля і свобода кожного стану, справедливість для всіх людей та суцільна уніфікація прав і пільг усіх обрядів».[2] Підтримав повстання Т. Костюшка 1794 року, після поразки якого змушений був виїхати в Галичину, яка на той час була під Австрією, забравши з собою кошти, котрі він збирав у своїй єпархії для підтримки повстанців, згодом він передав ці кошти повсталій Варшаві. Повернувся в Холм після вступу в нього австрійських військ. Після третього розбору Речі Посполитої (1795) відійшов від політичного життя, залишаючись лояльним до австрійської влади. Помер у Холмі 9 березня 1804 року і похований у підземеллі Холмського катедрального собору. Залишив по собі рукописний щоденник Diariusz.

Посилання ред.

  1. Блажейовський Д. Ієрархія Київської церкви (861-1996). – Львів : Каменяр, 1996. – С. 304.
  2. Національний герой Польщі та Сполучених Штатів Америки, він навчався у волинському Любешові[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела ред.