Портрет Еміля Золя

«Портрет Еміля Золя» (фр. Portrait d'Émile Zola) — картина, написана в 1868 році французьким художником Едуаром Мане. Зберігається в музеї Орсе в Парижі. Розмір картини — 146,5 × 114 см[3][4].

Портрет Еміля Золя
Зображення
Дата створення / заснування 1868
Держава Flag of France (1794–1815, 1830–1974, 2020–present).svg Франція
Адміністративна одиниця Париж
Місце розташування Музей д'Орсе
Назва фр. Portrait d'Émile Zola
Головний предмет твору Еміль Золя
Жанр портрет
Творець Едуар Мане[1]
Каталожний код 146[2], 137[2], 128 і 118[2]
З матеріалу олійна фарба і полотно
Зображує Еміль Золя, Олімпія, книга[1], чоловік[1], Естамп[1], читання[1], ширма[1], фотографія[1], пташине перо[1] і sittingd[1]
Зберігається в колекції в Музей д'Орсе
Інвентарний номер RF 2205
Історія експозиції Salon of 1868d[2]
Ширина 114 ± 1 см
Висота 146,5 ± 0,1 см
Описано на сайті (за URL) photo.rmn.fr/archive/07-529179-2C6NU0JTCU8A.html
Статус авторських прав суспільне надбання
Офіційний сайт
CMNS: Портрет Еміля Золя у Вікісховищі

На картині зображений друг художника — французький письменник і публіцист Еміль Золя.

ІсторіяРедагувати

Еміль Золя вперше побачив картини Едуара Мане під час «Салону знедолених» 1863 року і відтоді став гарячим шанувальником творчості художника, яка відкидалася багатьма критиками того часу. У 1860-х роках Золя написав кілька статей про Мане, в яких, зокрема, захищав його від несправедливої критики[5].

Золя і Мане познайомилися в травні 1866 року. Через деякий час в знак своєї подяки Мане запропонував написати портрет письменника. Мане працював над цим портретом у 1868 році у своїй майстерні на вулиці Гійо. Картина була представлена публіці на Паризькому салоні 1868 року[5].

Після закінчення роботи Мане подарував її Емілю Золя. Після смерті Золя у 1902 році, картина залишалася у його вдови. У 1918 році вона подарувала портрет Лувру з умовою, щоб він залишався у неї до кінця її життя, так що картина потрапила до Лувру лише в 1925 році. У 1986 році вона була передана з Лувру в музей Орсе[5].

ОписРедагувати

Еміль Золя зображений сидячим впівоберта до глядача, з відкритою книгою в руках (вважають, що це «Історія живопису» Шарля Блана). Перед ним — письмовий стіл, завалений книгами, журналами та іншими предметами, пов'язаними з творчістю письменника. Серед них — брошура з нарисом Золя «Новий шлях живопису: Едуар Мане». На стіні над столом можна розрізнити чорно-білу репродукцію картини Мане Олімпія", яка частково закриває гравюру з картини Веласкеса «Тріумф Вакха», а також кольорову гравюру Утагави Куніакі II із зображенням японського борця. У лівій частині полотна зображена японська ширма[4][5][6][7].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к JocondeLab — 2014.
  2. а б в г Joconde — 1975.
  3. Edouard Manet — Emile Zola (HTML). Musée d’Orsay. Процитовано 04.03.2015. 
  4. а б Edouard Manet — Emile Zola (HTML). Musée d’Orsay. Процитовано 04.03.2015. 
  5. а б в г Шедевры Музея Орсе — каталог-альбом / Татьяна Карпова, Екатерина Селезнёва. — Москва : СканРус, 2006. — С. 76-77. — ISBN 5-93221-096-6.
  6. Impressionism: A Centenary Exhibition, the Metropolitan Museum of Art, December 12, 1974 — February 10, 1975 / Michel Hoog, Charles S. Moffett. — New York : Metropolitan Museum of Art, 1974. — С. 115-118. — ISBN 9780870990977.
  7. Т. М. Котельникова. Импрессионизм. — Москва : ОЛМА Пресс, 2004. — С. 59. — (Художественные направления и стили) — ISBN 9785948493282.

ПосиланняРедагувати