Портал:Екслібрис/Екслібрис Німеччини/Архів

Історія німецького екслібриса — історія розвитку і побутування екслібриса в Німеччині від позначки володаря до окремого виду графіки.

Історія вивчення

Анонім. «Екслібрис бібліотеки Рудольфа Вірхова»

Томас Ровлендсон. «Книжковий аукціон», до 1815 р. Бруклінський музей.

Увага до історії і побутування екслібриса в Німеччині обумовлена як його появою там наприкінці 15 ст., так і життєздатністю різновида цієї графіки впродовж декількох століть. На хвилі завзятого вивчення національної історії в 19 ст. та введення в науковий обіг нових тем майже всіх попередніх епох виникає і зацікавленість в історії розвитку екслібриса. Пожвавленню зацікавленості в екслібрисі сприяли як розвиток національних літератур і наукових досліджень, так і національне книговидання впродовж 19 ст. Особливу зацікавленість мали бібліофіли, колекціонери стародруків і антикварних видань, володарі книжкових аукціонів тощо. В кожній західноєвропейській країні з'явились власні дослідники національних і іноземних екслібрисів (в Італії — Я. Джелли (J. Gelli), у Франції — О. Поле-Малассі (A. Poulet-Malassis), Анрі Бошо́ (H. Bouchot) та інші). В Німеччині вивченням національного екслібриса займалась низка дослідників — Ф. Варнеке (F. Warnecke), К. Лейнінген-Вестербург (К.Е. zu Leiningen-Westerburg ), Г.А. Зайлер (G.A. Seyler). Про екслібрис Німеччини друкували статті в періодичних виданнях, також вийшла низка спеціалізованих видань. В країні діяло Німецьке товариство екслібриса. Друковані німецькі видання про екслібриси активно перекладали на інші мови. Німецький екслібрис привертав увагу як різноманітністю тематики ( герби, пейзажі, сюжетні чи портретні зразки, екслібриси з професіями, оголеною натурою ), так і рисами попередніх стилів, використанням різних графічних технік.

Виникнення

Німецький гербовий екслібрис Вольфганга Кренера, 1485 р.

Батьківщиною екслібриса вважають Німеччину, де він виник трохи пізніше за книгодрукування. Ще з доби середньовіччя у німецьких князівствах була розповсюджена традиція ставити тавро (знак володаря) на коштовних приватних речах з позначкою приналежності речі певному володареві. Тавро на коштовних речах було важливим доказом приналежності речі володарю і визнавалось судом. Ярлик-тавро був перенесений і на книги, що вважались коштовними речами. Першим німецьким екслібрисом вважають книжковий знак, датований 1460 роком, котрий використовував лицар Бернгард фон Рорбах. :::::::::::::::: Докладніше