Портал:Війна/Вибрані особи

Мехмед II Фатіх «Завойовник» (тур. محمد الثانى Mehmed-i sānī, Lakabı el-Fatih (الفاتح), 30 березня 1432, Едірне — 3 травня 1481) — османський султан (1444—1446, 1451—1481 рр.), найбільший полководець свого часу, особисто очолював походи турецької армії. У травні 1453 року захопив Константинополь, чим поклав край існуванню Візантійської імперії. У 1452—1459 роках завоював Сербію і перетворив її на османську провінцію. За його правління османами були підкорені: Морея (1460), Трапезундська імперія (1461), Боснійське королівство (1463), острів Евбея, Албанія (1479). У 1475 Мехмед II змусив визнати свою васальну залежність Менґлі I Ґерая, правителя Кримського ханства, а в 1478 знову васальним туркам стало Волоське князівство.
Після завоювання Візантії, Мехмед претендував на звання цезаря Риму (осман. قیصر‎ روم‎, тур. Kayser-i Rum), ґрунтуючись на тому, що Константинополь був резиденцією та столицею Візантійської імперії з моменту її перенесення в 330 році імператором Костянтином I. Цей титул визнано Патріархом Константинопольським, проте не визнавався більшістю європейських монархів.
Проводячи низку політичних та соціальних реформ, він заохочував розвиток науки та мистецтва, і до кінця його правління Константинополь перетворився на процвітаючу імперську столицю. На честь Мехмеда названо ряд архітектурних споруд, включаючи мечеть Фатіх, міст Султана Мехмеда Фатіха та район Фатіх провінції Стамбул.
У період правління Мехмеда II був складений перший збірник законів Османської імперії «Канун-наме». У Туреччині його вважають своїм національним героєм.::::::Докладніше