Порошина Марія Михайлівна

російська акторка

Марія Михайлівна Порошина (нар.. 1 листопада 1973, Москва, Російська РФСР, СРСР) — російська актриса театру і кіно.

Порошина Марія Михайлівна
Мария Порошина (cropped).jpg
Дата народження 1 листопада 1973(1973-11-01) (46 років)
Місце народження Москва, СРСР
Громадянство Flag of Russia.svg Росія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Професія акторка
Нагороди
IMDb ID 1115009
CMNS: Порошина Марія Михайлівна у Вікісховищі
Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Мария Порошина на церемонии награждения премией «Золотой орёл» 25 января 2008 года

ЖиттєписРедагувати

Народилася 1 листопада 1973 року в Москві, в театральній родині.

Батько — Михайло Порошин (нар.. 1949), уродженець міста Полевський Свердловської області, артист хореографічного ансамблю «Берізка». Мати — Наталія Красноярська (нар.. 1948), режисерка мімічного ансамблю Великого театру і професійна співачка, заслужена артистка Росії (1999), народилася в Києві[1][2]. Батьки Марії розлучилися[3]. Мати вийшла заміж за актора Дмитра Назарова.

Навчалася в московській середній школі № 59 (нині — № 1286) з поглибленим вивченням французької мови, займалася музикою, художньою гімнастикою, танцями при ансамблі «Берізка»[4].

Після закінчення середньої школи у віці шістнадцяти років Марія Порошина вступила до Школи-студії МХАТ, але після другого курсу була відрахована ректором навчального закладу та керівником акторського курсу Олегом Табаковим з формулюванням «за професійну непридатність», за що згодом актриса висловлювала подяку своєму педагогу[1][2].

Після відрахування зі Школи-студії МХАТ Марія вступила на перший курс акторського факультету Вищого театрального училища імені Бориса Щукіна[1][5] (художній керівник курсу — Марина Олександрівна Пантелєєва[2].

Вела телевізійну програму «Ширше коло», грала в різних постановках сучасного та класичного репертуару, включаючи театр «На Покровці» під керівництвом Сергія Арцибашева.

В даний час працює в «Театральній компанії Сергія Виноградова», де в 2000 році дебютувала в ролі Хлої в постановці «Піна днів».

Творчий шлях в кіно Марія Порошина починала з невеликих ролей в телесеріалах. Популярність актрисі принесли роль Тамари в популярному серіалі «Бригада» (2002) і головна роль в серіалі «Завжди говори „завжди“» (2003). Потім пішли головні ролі у фільмі «Четверте бажання» (2003) і фантастичній стрічці Тимура Бекмамбетова «Нічний дозор» (2004). У 2005 році вийшов фільм-продовження «Денний дозор», що став на той момент найкасовішим російським фільмом.

РодинаРедагувати

  • Дід (по батькові) — Іван Михайлович Порошин, педагог.
  • Бабуся (по батькові) — Аделаїда Петрівна Порошина (Пригаро), педагог.
  • Дід (по матері) — Петро Павлович Філіппов, Заслужений артист Білоруської РСР[6].
  • Бабуся (по матері) — Людмила Павлівна Красноярська, артистка оперети.
  • Батько — Михайло Іванович Порошин, уродженець міста Полевський Свердловської області, співак (тенор), соліст хореографічного ансамблю «Березка»[2].
  • Мати — Наталія Петрівна Красноярська, артистка музичного театру, режисер Великого театру Росії, заслужена артистка Російської Федерації[1][2].
  • Вітчим — Дмитро Юрійович Назаров, радянський і російський актор театру і кіно, телеведучий, народний артист Російської Федерації.
  • Сестра (однокровна, по батькові) — Анастасія Михайлівна Порошина (нар.. 27.04.1985), співачка, працює в театрі оперети[2][4].
  • Чоловік (незареєстрований шлюб) — Гоша Куценко. Познайомилися на вступних іспитах до Школи-студії МХАТ, прожили разом п'ять років.
    • Дочка Поліна Куценко (нар.. 22 лютого 1996 року[3]), знялася у фільмах «На шляху до серця» (в епізоді), «Компенсація» (в ролі Христини) і «Останній мент» (в ролі Юлі Дивової).
  • Чоловік — Ілля Юрійович Древнов (нар.. 3 жовтня 1977), російський актор театру і кіно.
    • Дочка — Серафима (нар.. 27 вересня 2005)[3].
    • Дочка — Горпина (нар.. 18 лютого 2010)[7].
    • Дочка — Глафіра (нар.. 3 лютого 2016)[8].
  • Син — Андрій (нар.. 11 січня 2019)[9].

ТворчістьРедагувати

Ролі в театріРедагувати

  • 1997 — «Гедда Габлер» Г. Ібсена — Гедда;
  • 1997 — «Бідність — не порок» О. М. Островського — Мати;
  • 1997 — «Тінь» Є. Л. Шварца — Принцеса;
  • 1999 — «Ревізор» — Королева;
  • 1999 — «Чоловік для жінки» — Мадлен;
  • 1999 — «Місто мишей» — Миша;
  • 2000 — «Піна днів» (Б. Віан) — Хлоя;
  • 2007 — «Чудовий чоловік» — Юлія;
  • «Небезпечні зв'язки» — Сесіль;
  • «Venus» — Анаіс Нін;
  • «Арлекіно». Режисер: Сергій Алдонін;
  • 2009 — «Склянка води». Режисер: Сергій Алдонін — королева Анна (Московський драматичний театр імені К. С. Станіславського);
  • «Ідеальна дружина» — Христина Миколаївна Трубецька;
  • «Урок кохання по-французьки» — коханка;
  • «37 листівок» — Евелін (мама);
  • «Чоловіки в тапочках» — Ганна;
  • «Труффальдіно» — Беатріче;
  • 2015 — «Територія пристрасті», музично-драматичний спектакль за мотивами роману в листах П'єра Шадерло де Лакло «Небезпечні зв'язки» (режисер — Олександр Балуєв; прем'єра на сцені Театру естради відбулася 7 квітня 2015 року) — мадам де Турвель[2];
  • «Жінки в пошуках кохання» — Флора;
  • «Незакінчений роман» — Ільза.

ФільмографіяРедагувати

Художні фільмиРедагувати

  • 1999 — «Шанувальник» — Марина;
  • 1999 — «Третього не дано» — Катя;
  • 2002 — «Антикілер» — подруга Тамари, повія;
  • 2002 — «Вовочка» — Світлана Володимирівна, мати Колі;
  • 2003 — «Четверте бажання» — Анастасія Вєтрова;
  • 2003 — «М'ясо» (короткометражний) — мати;
  • 2004 — «Нічний дозор» — Світлана Назарова, чарівниця;
  • 2005 — «Денний дозор» — Світлана Назарова, чарівниця «Велика Інша»;
  • 2006 — «Сьомий день»;
  • 2006 — «Під Великою Ведмедицею» — епізод;
  • 2007 — «Суджений-ряджений» — Ольга Кірсанова;
  • 2007 — Моя мама — Снігуронька — Олена;
  • 2007 — «Кохання Аврори» — Іра;
  • 2007 — Доглядальниця — Поліна;
  • 2008 — «Не відрікаються люблячи…» — Соня;
  • 2008 — «Дівчинка» — Орися Строгова;
  • 2008 — «Почати спочатку. Марта» — Марта;
  • 2009 — «По сліду Фенікса» — Ліза Кожевнікова;
  • 2010 — «Ялинки» — Юлія Михайлівна;
  • 2011 — «Три дні з придурком» — мама;
  • 2012 — «Зі мною ось що відбувається» — Анфіса;
  • 2013 — «Новорічний переполох» — Тетяна;
  • 2014 — «Хтось втрачає, хтось знаходить» — Марія Весніна;
  • 2014 — «Боцман Чайка»
  • 2014 — «Ялинки 1914» — мати Гриця і Глаші, швачка;
  • 2014 — «Слід тигра» — Надія, сусідка єгеря, біженка з України;
  • 2016 — «Лікар» — Ліза.
  • 2018 — «Ялинки Останні» — Юлія Михайлівна;

ТелесеріалиРедагувати

  • 1992 — «АБВГД Ltd» — Катерина;
  • 1999 — «Самозванці» — бібліотекар;
  • 2000 — «Салон краси» — Аглая;
  • 2001 — «Конференція маніяків» — психіатр;
  • 2001 — «Далекобійники» (серія № 12 «Лівий вантаж») — Яна, повія;
  • 2001 — «Вулиці розбитих ліхтарів. Менти-3» (серія № 20 «Сніжний барс») — Юлія, секретар Рибакова;
  • 2002 — «Каменська 2» (фільм № 4 «За все треба платити») — Катя Мацур;
  • 2002 — «Слідство ведуть Знавці. Пуд золота» — Віра Іванова-Жбанова;
  • 2002 — «Бригада» — Тамара Філатова, дружина «Філа»;
  • 2002 — «Життя триває» — Наталія;
  • 2003 — «Марш Турецького. Нове призначення» (серія «Кінець фільму») — Олена Лебедєва;
  • 2003 — «Інше життя» — колишня дружина банкіра, клієнта Ряжського;
  • 2003 — «Завжди говори „завжди“» — Ольга Громова;
  • 2003 — «Дільниця» — Людмила Ступіна;
  • 2005 — «Загибель імперії» — Марія Ковська есерка (прототип — Ірина Каховська);
  • 2004 — «Сліпий» — Ірина;
  • 2005 — «Херувим» — Юлія Тихорєцька;
  • 2005 — «Завжди говори „завжди“ 2» — Ольга Баришева;
  • 2004 — «Ті, що втратили сонце» — Ганна;
  • 2005 — «Повний Місяць» — Станіслава Ошуркова;
  • 2005 — «Моя прекрасна нянька» (серія № 83) — Люсьєн Фіалкова;
  • 2005 — «Талісман любові» — Варвара Глушковська;
  • 2006 — «Завжди говори „завжди“ 3» — Ольга Баришева;
  • 2007 — «На шляху до серця» — Юлія Солодовникова;
  • 2008 — «Завжди говори „завжди“ 4» — Ольга Баришева;
  • 2008 — «Головне — встигнути» — Аліса;
  • 2008 — «Монтекрісто» — Вікторія Остапова;
  • 2009 — «Завжди говори „завжди“ 5» — Ольга Баришева;
  • 2010 — «Віра, Надія, Любов» — Віра Строєва;
  • 2010 — «Подарунок долі» — Катерина Шмельова, екскурсовод у музеї;
  • 2010 — «Завжди говори „завжди“ 6» — Ольга Баришева;
  • 2011 — «Завжди говори „завжди“ 7» — Ольга Баришева;
  • 2011 — «Контргра» — Ольга Чехова;
  • 2011 — «За гарячими слідами» — Любов Петрівна Суворова, майор міліції, слідчий, начальник спеціального відділу МВС по розшуку зниклих безвісти людей[10];
  • 2012 — «Байки Мітяя» — Маша;
  • 2012 — «Анна Герман» — Ірма Мартенс-Герман-Бернер;
  • 2012 — «Завжди говори „завжди“ 8» — Ольга Баришева;
  • 2012 — «Завжди говори „завжди“ 9» — Ольга Баришева;
  • 2012 — «По гарячих слідах 2» — Любов Петрівна Суворова, майор міліції, слідчий, начальник спеціального відділу МВС по розшуку зниклих безвісти людей[10];
  • 2014 — «Листи на склі» — Вероніка Воскобойникова, дочка Іпатова;
  • 2014 — «Жінки на межі» (серія № 20) — Марина, екскурсовод музею в селищі Клюквіно, спеціаліст з XX століття / Ганна Єлецька, графиня[11];
  • 2015 — «Офіцерські дружини» — Катерина Антонова;
  • 2015 — «Батьки» — мама Маша;
  • 2016 — «Челночніци» — Ольга Родіонова, човник, колишня вчителька англійської мови, дружина офіцера;
  • 2016 — «Сімейні обставини» — Лариса Андріївна Зимова, адвокат з сімейного права, вдова, мати Маші і Сани[12];
  • 2016 — Фаїна» — Павла Вульф;
  • 2017 — «Чорна кров» — Ірина Котова.

НагородиРедагувати

  • 2008 — премія «Золотий орел» Академії кінематографічних мистецтв і наук Росії в номінації «Найкраща жіноча роль на телебаченні» — за роль Юлії Солодовнікової в телесеріалі «На шляху до серця» (2007).

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Автор і ведуча: Юлія Меньшова. ВІДЕО. Програма «Наодинці з усіма». Гість — Марія Порошина. Випуск від 30 березня 2015 року. «Перший канал» // 1tv.ru
  2. а б в г д е ж Ведучий: Євген Додолєв. ВІДЕО. Програма «Правда 24»: Марія Порошина — про виставу «Територія пристрасті». Телеканал «Москва 24» // m24.ru (7 квітня 2015 року)
  3. а б в Марія Порошина: «Моя донька засинає під барабани». // tvcenter.ru
  4. а б Мария Порошина. Биография. «7 дней» // 7days.ru. Процитовано 2016-10-30. 
  5. Театральний інститут імені Бориса Щукіна. Знамениті випускники Школи. Офіційний сайт Театрального інституту імені Б. В. Щукіна // htvs.ru
  6. Дарина Еверс. «Так гартувалася сталь». Інтернет-видання «Білорусь сьогодні» // sb.by (7 травня 2011 року)
  7. Актриса Порошина втретє стала мамою. // dni.ru (19 лютого 2010 року)
  8. Виктория Зайченко (4 февраля 2016 года). 42-летняя Порошина в четвёртый раз стала мамой. // deti.mail.ru. Процитовано 2016-02-05. 
  9. Эксклюзив! Мария Порошина стала мамой в пятый раз. // 7days.ru. 11 января 2019 года. Архів оригіналу за 2019-01-12. Процитовано 2019-01-31. 
  10. а б ВІДЕО (всі серії). Детективний телесеріал «По гарячих слідах» (Росія, 2011 рік). Про проект, анонси, новини, інтерв'ю, фотографії. Мережеве видання «Державний інтернет-канал „Росія“» // russia.tv
  11. ВІДЕО. Детективний телесеріал «Жінки на межі». Серія № 20 (Росія, 2014 рік). Мережеве видання «Державний інтернет-канал „Росія“» // russia.tv
  12. Новини. «Сімейні обставини» змінили Марію Порошину. — 23 липня 2017 року на телеканалі «Росія» відбулася прем'єра теленовели «Сімейні обставини». Мережеве видання «Державний інтернет-канал „Росія“ // russia.tv (23 липня 2017 року)

ПосиланняРедагувати