Попов Георгій Іванович

Георгій Іванович Попов (7 січня 1912(19120107), село Боброво Рильського повіту Курської губернії, тепер Курської області, Російська Федерація — 8 грудня 1984, місто Ленінград, тепер місто Санкт-Петербург, Російська Федерація) — радянський діяч, 1-й секретар Ленінградського міського обласного комітету КПРС, 2-й секретар Ленінградського обласного комітету КПРС. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1964 роках. Член ЦК КПРС у 1964—1971 роках. Депутат Верховної Ради Російської РФСР 5-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 6—8-го скликань.

Попов Георгій Іванович
Народився 7 січня 1912(1912-01-07)
село Боброво Рильського повіту Курської губернії, тепер Курської області, Російська Федерація
Помер 8 грудня 1984(1984-12-08) (72 роки)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Петербурзький державний університет шляхів сполучення і вища партійна школа
Учасник німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За бойові заслуги» медаль «За трудову відзнаку» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Берліна» медаль «За визволення Праги»

Життєпис ред.

Народився в родині вчителів.

У 1936 році закінчив Ленінградський інститут інженерів залізничного транспорту.

У 1936—1941 роках — начальник дільниці, начальник цеху заводу «Красный треугольник» міста Ленінграда.

У 1941—1945 роках — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. З березня 1942 року служив помічником начальника 6-го відділення штабу 143-ї стрілецької дивізії 48-ї армії, з квітня 1943 року — начальником 6-го відділення штабу 106-ї стрілецької дивізії 3-ї гвардійської армії. Воював на Брянському, Центральному і 1-му Українському фронтах, двічі був важко поранений.

Член ВКП(б) з 1942 року.

У 1945—1952 роках — начальник цеху, головний енергетик, партійний організатор ЦК ВКП(б) заводу «Красный треугольник» міста Ленінграда.

У 1952—1956 роках — 1-й секретар Ленінського районного комітету КПРС міста Ленінграда.

У 1956 — грудні 1957 року — 1-й секретар Виборзького міського комітету КПРС Ленінградської області.

У 1957 році заочно закінчив чотири курси Вищої партійної школи при ЦК КПРС.

24 грудня 1957 — 26 січня 1960 року — 2-й секретар Ленінградського обласного комітету КПРС.

8 січня 1960 — 13 лютого 1971 року — 1-й секретар Ленінградського міського комітету КПРС.

У лютому 1971 — 1976 року — представник Міністерства закордонних справ СРСР — керівник Дипломатичного агентства МЗС СРСР у Ленінграді.

З 1976 року — на пенсії в місті Ленінграді.

Помер 8 грудня 1984 року в Ленінграді (Санкт-Петербурзі).

Звання ред.

Нагороди ред.

Примітки ред.

Джерела ред.