Поплітник рудоволий

вид птахів
Поплітник рудоволий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Воловоочкові (Troglodytidae)
Рід: Pheugopedius
Вид: Поплітник рудоволий
Pheugopedius rutilus
(Vieillot, 1819)[2]
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Thryothorus rutilus
Посилання
Вікісховище: Pheugopedius rutilus
Віківиди: Pheugopedius rutilus
ITIS: 915954
МСОП: 22711427

Поплі́тник рудоволий[3] (Pheugopedius rutilus) — вид горобцеподібних птахів родини воловоочкових (Troglodytidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.

Опис

ред.

Довжина птаха становить 14 см, вага 13,3-18,5 г. Верхня частина голови і верхня частина тіла яскраво-коричневі, обличчя чорне, сильно поцятковпне білими плямками, над очима білі "брови", під очима білі смуги. Хвіст сірувато-коричневий, поцяткований темно-коричневими смугами. Горло пістряве, чорно-біле, груди світло-каштанове, решта нижньої частини тіла тьмяно-каштанова, живіт білуватий. Очі світло-червонувато-карі, дзьоб чорний, біля основи сизий, лапи сірі. Виду не притаманний статевий диморфізм, молоді птахи мають менш яскраве забарвлення, обличчя і горло менш плямистя.

Підвиди

ред.

Виділяють сім підвидів:[4]

Поширення і екологія

ред.

Рудоволі поплітники мешкають в Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Венесуелі та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть у вологих рівнинних, гірських і хмарних тропічних лісах. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, на висоті до 1900 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими дрібними безхребетними. Гніздо кулеподібне з бічним входом, відносно велике, розміщується в густих заростях, на висоті 12 м над землею. В кладці від 2 до 4 яєць. Інкубаційний період триває 18 днів, насиджує лише самиця. За пташенятами доглядають і самиці, і самці.

Примітки

ред.
  1. BirdLife International (2016). Pheugopedius rutilus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 15 липня 2022
  2. Louis Pierre Vieillot: Nouveau dictionnaire d'histoire naturelle, appliquée aux arts, à l'agriculture, à l'économie rurale et domestique, à la médecine, etc. Par une société de naturalistes et d'agriculteurs. 34, Deterville, Paris (biodiversitylibrary.org).
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Dapple-throats, sugarbirds, fairy-bluebirds, kinglets, Elachura, hyliotas, wrens, gnatcatchers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 липня 2022.
  5. Osbert Salvin, Frederick DuCane Godman: Aves. In: Biologia Centrali-Americana. 1 (biodiversitylibrary.org).
  6. Carl Eduard Hellmayr: Herr C. E. Hellmayr beschreibt 12 neue Formen aus dem neotropischen Gebiet. In: Anzeiger der Ornithologische Gesellschaft in Bayern. 1, Nr. 4, S. 25–32 (biodiversitylibrary.org).
  7. Walter Edmond Clyde Todd: New South American Wrens. In: Proceedings of the Biological Society of Washington. 45, S. 9–14 (biodiversitylibrary.org).
  8. Outram Bangs: On some birds from Pueblo Viejao, Colombia. In: Proceedings of the Biological Society of Washington. 12, Nr. 5, S. 157–160 (biodiversitylibrary.org).

Посилання

ред.
  • Skutch, Alexander F. (1960). Rufous-breasted wren (PDF). Life Histories of Central American Birds II. Pacific Coast Avifauna, Number 34. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 116—122.