Поплітник амазонійський
| Поплітник амазонійський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Амазонійські поплітники (Боа-Есперанса-ду-Сул, штат Сан-Паулу, Бразилія)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cantorchilus leucotis (Lafresnaye, 1845)[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Thryothorus leucotis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Поплі́тник амазонійський[3] (Cantorchilus leucotis) — вид горобцеподібних птахів родини воловоочкових (Troglodytidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці. Виділяють низку підвидів.
Опис ред.
Довжина птаха становить 14-14,5 см, самці важать 18,5-22,8 г, самиці 16-19,5 г. Голова і верхня частина тіла сірувато-коричневі або рудувато-коричневі, махові пера поцятковані охристими або коричневими смужками, хвіст поцяткований темними смужками. Над очима світлі "брови", горло і обличчя білуваті або сірі. Груди охристі, живіт більш коричневий. Очі темно-карі, дзьоб зверху чорний, знизу білуватий або блакитнувато-тілесний, лапи сірі або сизі. У молодих птахів плями на обличчі менш помітні.
Підвиди ред.
Виділяють одинадцять підвидів:[4]
- C. l. galbraithii (Lawrence, 1861) — східна Панама і північно-західна Колумбія (північ Чоко і Антіокії);
- C. l. conditus (Bangs, 1903)[5] — острів Коїба і Перлові острови[en] (Панамська затока);
- C. l. leucotis (Lafresnaye, 1845) — північна Колумбія (від річки Сіну[en] до гірського масиву Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта);
- C. l. collinus (Wetmore, 1946)[6] — півострів Гуахіра, зокрема гори Серранія-де-Макуїра[en];
- C. l. venezuelanus (Cabanis, 1851)[7] — рівнини північної Колумбії (на схід від Сьєрра-Невади-де-Санта-Марти) і північно-західної Венесуели;
- C. l. zuliensis (Hellmayr, 1934)[8] — північно-східна Колумбія (Норте-де-Сантандер) і західна Венесуела;
- C. l. hypoleucus (Berlepsch & Hartert, E, 1901)[9] — рівнини на півночі центральної Венесуели;
- C. l. bogotensis (Hellmayr, 1901)[10] — рівнини льяносу в Колумбії і Венесуелі;
- C. l. albipectus (Cabanis, 1849)[11] — північно-східна Венесуела, Гвіана і північно-східна Бразилія;
- C. l. peruanus (Hellmayr, 1921)[12] — південь Колумбії, схід Еквадору і Перу, захід Бразильської Амазонії і північний захід Болівії;
- C. l. rufiventris (Sclater, PL, 1870)[13] — центральна Бразилія і крайній схід Парагваю (Каніндею).
Поширення і екологія ред.
Амазонійські поплітники мешкають в Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Французькій Гвіані і Парагваї. Вони живуть в різноманітних природних середовищах, зокрема у вологих тропічних лісах, на узліссях і галявинах, у вторинних заростях, в мангрових і заболочених лісах та на тінистих кавових плантаціях, переважно на висоті до 950 м над рівнем моря. У Венесуелі вони живуть переважно в галерейних лісах у льяносі, в Амазонії вони зустрічаються на узліссях варзейських лісів[en] (тропічних лісів у заплавах Амазонки і її притоків) та на старих річкових островах. Представники підвиду C. l. collinus живуть в сухих чагарникових заростях.
Амазонійські поплітники зустрічаються парами або сімейними зграйками, живляться комахами та іншими безхребетними, яких шукають серед рослинності і ліан на висоті від 0,2 до 5 м над землею. Сезон розмноження в Суринамі триває з січня по вересень, у Венесуелі з січня по червень. Гніздо кулеподібне з бічним входом, будується парою птахів з опалого листя і трави, розміщується на висоті понад 1 м над землею, часто під пальмою. В кладці 2-3 білих, легко поцяткованих коричневими плямками яйця. Насиджують і самиці, і самці. Амазонійські поплітники іноді стають жертвами гніздового паразитизму тахете.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Cantorchilus leucotis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 16 липня 2022
- ↑ Frédéric de Lafresnaye: Description de quelques oiseaux nouveaux. In: Revue Zoologique par La Société Cuvierienne. 8, S. 337-342 (biodiversitylibrary.org).
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Dapple-throats, sugarbirds, fairy-bluebirds, kinglets, Elachura, hyliotas, wrens, gnatcatchers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 липня 2022.
- ↑ Outram Bangs: A new Wren from San Miguel Island, Bay of Panama. In: Proceedings of the New England Zoölogical Club. 4, S. 3-4 (biodiversitylibrary.org).
- ↑ Alexander Wetmore: New birds from Colombia. In: Smithsonian miscellaneous collections. 106, Nr. 16, S. 1–14 (biodiversitylibrary.org).
- ↑ Jean Louis Cabanis: Museum Heineanum Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine auf Gut St. Burchard vor Halberstadt. Mit kritischen Anmerkungen und Beschreibung der neuen Arten systematisch bearbeitet von Dr. Jean Cabanis, erstem Custos der Königlichen zoologischen Sammlung zu Berlin und Ferdinand Heine, Stud. philos.. In: I. Theil, die Singvögel. 1, R. Frantz, Halberstadt (biodiversitylibrary.org ; 1850–1851).
- ↑ Carl Eduard Hellmayr: Catalogue of birds of the Americas and the adjacent islands in Field Museum of Natural History and including all species and subspecies known to occur in North America, Mexico, Central America, South America, the West Indies, and islands of the Caribbean Sea, the Galapagos Archipelago, and other islands which may properly be included on account of their faunal affinities. In: Field Museum Natural History Publications. 13, Nr. 7 (biodiversitylibrary.org).
- ↑ Hans Hermann Carl Ludwig von Berlepsch, Ernst Hartert: Mr. Hartert exhibited a new race of a Wren from the Orinoko River, which he, in company with Count Berlepsch, described as follows. In: Bulletin of the British Ornithologists' Club. 12, S. 12 (biodiversitylibrary.org).
- ↑ Carl Eduard Hellmayr: Ueber einige Arten des Genus Thryophilus. In: Verhandlungen der Kaiserlich-Königlichen Zoologisch-Botanischen Gesellschaft in Wien. 51, S. 767–776 (biodiversitylibrary.org).
- ↑ Jean Louis Cabanis: Reisen in Britisch-Guiana in den Jahren 1840–1844 : nebst einer Fauna und Flora Guiana's nach Vorlagen von Johannes Müller, Ehrenberg, Erichson, Klotzsch, Troschel, Cabanis und Andern. 3, J. J. Weber, Leipzig (biodiversitylibrary.org).
- ↑ Carl Eduard Hellmayr: Herr C. E. Hellmayr beschreibt zwei neue neotropische Vogelformen. In: Anzeiger der Ornithologische Gesellschaft in Bayern. 1, Nr. 5, S. 41–42 (biodiversitylibrary.org).
- ↑ Philip Lutley Sclater: Notices of new or little-known Species of South_Amerivcan Birds. In: Proceedings of the Scientific Meetings of the Zoological Society of London for the Year 1870. S. 328–330 (biodiversitylibrary.org).
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |