Попадич Василь Васильович
Васи́ль Васи́льович Попа́дич (нар. 12 серпня 1983, Ділове, Закарпатська область, Україна — пом. 29 серпня 2022, Херсонська область, Україна) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.
| Василь Попадич Попадич Василь Васильович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
12 серпня 1983 с. Ділове, Рахівський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть |
29 серпня 2022 (39 років) поблизу м. Херсона | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Василь Попадич народився 12 серпня 1983 року в селі Ділове Рахівського району на Закарпатті. Після закінчення загальноосвітньої школи в рідному селі у 2001—2003 роках проходив строкову військову службу в ЗСУ. Був мобілізований 31 липня 2014 року. В складі 128-ої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади брав участь у бойових діях під час АТО на сході України: у боях за Дебальцеве, Авдіївку, Станицю Луганську та інші села та містечка України. У лавах рідної бригади обіймав військову посаду механіка-водія гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти гірсько-штурмового батальйону військової частини А1556. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну разом із спісвслуживцями перебував на передовій. Загинув у важких боях за Херсон з військами РФ 29 серпня 2022 року. Чин прощання із загиблим відбувся 5 вересня 2022 року. Похований Василь Попадич у рідному селі[1][2][3][4]. Напередодні Дня захисників та захисниць України 13 жовтня 2022 року начальник Рахівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Йосип Бундзяк з секретарем Рахівської міської ради Дмитром Брехдічуком вручили медаль його матері[5].
Нагороди ред.
- орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6];
- медаль «За військову службу Україні» (2022) — особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;
- орден «За мужність» II ступеня (2024) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку[7].
Примітки ред.
- ↑ У війні за Україну загинув Василь Попадич з Рахівщини (ФОТО). https://zakarpattya.net.ua (укр.). 31 серпня 2022. Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ Романюк, Лариса (31 серпня 2022). На війні загинув захисник із Закарпаття Василь Попадич. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 21 січня 2023.
- ↑ НА ВІЙНІ ЗАГИНУВ РАХІВЕЦЬ ВАСИЛЬ ПОПАДИЧ. https://1-tv.com.ua (укр.). 31 серпня 2022. Процитовано 21 січня 2023.
- ↑ У Діловому поховали солдата Василя ПОПАДИЧА (ФОТО). http://rakhiv-mr.gov.ua (укр.). 6 вересня 2022. Процитовано 21 січня 2023.
- ↑ Медаль «ЗАХИСНИКУ ВІТЧИЗНИ », якою нагороджений Василь Васильович ПОПАДИЧ, вручили матері (ФОТО). http://rakhiv-mr.gov.ua (укр.). 13 жовтня 2022. Процитовано 21 січня 2023.
- ↑ Президент відзначив військовослужбовців державними нагородами. https://armyinform.com.ua (укр.). 8 квітня 2022. Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ Указ Президента України від 12 лютого 2024 року № 76/2024 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела ред.
- Указ Президента України від 7 квітня 2022 року № 220/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 26 травня 2022 року № 372/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |