Понкратов Павло Андрійович

російський шахіст

Павло Андрійович Понкратов (рос. Павел Андреевич Понкратов; нар. 15 липня 1988, Челябінськ) — російський шахіст, гросмейстер від 2010 року.

Павло Андрійович Понкратов
Оригінал імені рос. Павел Андреевич Понкратов
Понкратов Павло Андрійович
Понкратов Павло Андрійович
Країна Росія Росія
Народження 15 липня 1988(1988-07-15) (36 років)
Челябінськ
Титул Міжнародний майстер (2006), Гросмейстер (2010)
Рейтинг ФІДЕ 2601 (квітень 2018)
Піковий
рейтинг
2624 (листопад 2014)

Життєпис

ред.

Особисте життя

ред.

Народився 1988 року в Челябінську. Шахами став займатися 1996 року, у 8 років[1], спочатку в шаховій секції спортклубу «Мечел»[2], а потім тренувався у СДЮШОР № 9 (тренер — Олександр Щетинін). Навчався в гімназії № 96, потім вступи до Південно-Уральського державного університету (виступав за збірну ПУрДУ разом з гросмейстером Олександром Рязанцевим, майстром спорту Олексієм Яценком і кандидатом у майстри спорту Русланом Муратхановим в особисто-командному Чемпіонаті Росії з шахів серед студентів-2006), звідки перевівся в Єкатеринбург, в Уральський державний гірничий університет (виступав за збірну УДГУ в особисто-командному Чемпіонаті Росії з шахів серед студентів в 2008 і 2009 роках). Викладає в ДЮСШ Уральська шахова академія[3].

Спортивні досягнення

ред.

Павло — шестиразовий[4] переможець Чемпіонатів Європи серед молоді зі швидких шахів, призер першості Росії з класичних шахів, переможець чемпіонату Уральського федерального округу серед чоловіків з класичних шахів, переможець Всесвітньої молодіжної шахової Олімпіади в Туреччині, і т. д[5]. Добре грає «наосліп» (максимально — на 12 шахівницях)[6].

2010 року Павло виступив за збірну Росії на 11-му чемпіонаті світу з шахів серед студентів[7]. У 2011 році його викликали до складу збірної Росії для участі в Універсіаді-2011 в Шеньчжені, але з особистих причин він не зміг взяти у ній участь[8]. У червні 2013 року взяв участь у чемпіонаті світу зі швидких шахів[9] і бліцу[10] в Ханти-Мансійську.

Розряди

ред.
  • 12 вересня 2004 року виконав першу норму міжнародного майстра на відкритому Кубку федерації шахів Челябінської області[11].
  • 5 жовтня 2006 року Павлу присвоєно звання «Міжнародний майстер ФІДЕ».
  • 23 квітня 2010 року на Президентській раді ФІДЕ Павлу (на той момент міжнародному майстру) присвоєно звання гросмейстера ФІДЕ. Павло став наймолодшим гросмейстером Челябінській області й усього Уральського федерального округу[12][13].

Зміни рейтингу

ред.
Зміни рейтингу Ело[14]

Примітки

ред.
  1. В Воронеже проходит Международный шахматный фестиваль
  2. Не глядя на доску. Пятнадцатилетний челябинский шахматист Павел Понкратов обладает уникальной способностью давать сеансы одновременной игры вслепую[недоступне посилання з квітня 2019]
  3. Тренерский состав. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
  4. В спортивном комплексе исправительной колонии № 6 открылся шахматно-шашечный клуб. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
  5. Павел Понкратов — победитель Всемирной молодёжной шахматной Олимпиады в Турции. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 16 квітня 2018.
  6. В Челябинске пройдет серия турниров, посвященных 25-летию тренерской деятельности шахматиста Александра Щетинина[недоступне посилання з червня 2019]
  7. На студенческом чемпионате мира по шахматам в Цюрихе за сборную России выступят гроссмейстеры Игорь Лысый и Павел Понкратов[недоступне посилання з квітня 2019]
  8. Шэньчжэнь. Универсиада - 2011. Эпилог. ч.1. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 16 квітня 2018.
  9. FIDE World Rapid Chess Championship 2013 [Архівовано 15 січня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  10. FIDE World Blitz Chess Championship 2013 [Архівовано 15 січня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  11. Челябинские шахматисты Сергей Трофимов и Павел Понкратов выполнили первую норму международного мастера. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 16 квітня 2018.
  12. «Новости Южного Урала — весна 2010». Архів оригіналу за 14 липня 2010. Процитовано 16 квітня 2018.
  13. Titles approved at the 2nd Quarter Presidential Board 2010. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
  14. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання

ред.