Відкрити головне меню

Поліція охорони — єдина в Україні охоронна структура, працівники якої мають визначені Законом права та повноваження на озброєну охорону та застосування владних функцій щодо правопорушників.

Поліція охорони
Ukrainian National Police logo.svg
 
Security Police of Ukraine emblem.svg
 
Загальна інформація:
Тип: національна поліція
Юрисдикція: Україна Україна
Дата заснування: 7 грудня 2015
Відомство-попередник: Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ України (19932015)
Девіз: Служити і захищати
Структура:
Голова: УКР-ПОЛ-НП-Г(2015).png Полковник поліції
Гаврилюк Олександр Васильович
Керівна організація: National Police of Ukraine emblem.svg Національна поліція
Ключовий документ: Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII[1]
Положення про Національну поліцію від 28.10.2015 № 877
Кількість співробітників: 9000
Штаб-квартира:
Адреса штаб-квартири: Київ, вул. Малопідвальна-5
Веб-сайт:
www.guard.np.gov.ua

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Поліція охорони (Національної поліції України)

Wikisource-logo.svg На Вікіджерелах є документ пов'язаний з цим правоохоронним органом:
Закон України «Про Національну поліцію»

Після створення Національної поліції, юридичні та фізичні особи, котрі користувалися послугами Державної служби охорони перейшли під захист поліції охорони.

ІсторіяРедагувати

10 серпня 1993 року черговою Постановою Кабінету Міністрів України № 615 «Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності»[2], на базі підрозділів охорони при органах внутрішніх справ було створено Державну службу охорони при МВС України, яка діяла вже на основі самофінансування.

На службу було покладено охорону державних особливо важливих об’єктів, виконання обов’язків правоохоронної Державної служби та комплекс платних охоронних послуг, які склалися у ринкових умовах.

Впродовж 1993-1998 років в Управлінні ДСО вирішується комплекс кадрових, юридичних, технічних, фінансових, господарських та інших питань, розробляються та впроваджуються у життя директивні напрямки подальшого розвитку служби охорони, планується вдосконалити управління та розробити нормативну базу, зміцнити економічний стан, здійснити технічне переозброєння та забезпечити надійність охорони, поліпшити матеріально-технічне забезпечення та удосконалити роботу з кадрами.

Враховуючи складнощі економічного стану, в якому опинилась служба охорони, було проведено роботу з удосконалення системи управління підрозділами, яка віднині була направлена на підвищення надійності охорони та зміцнення економічного стану підрозділів. Завдяки цьому в системі Державної служби охорони при МВС України було створено службу спецпідрозділу міліції охорони “Титан”, Службу інкасації, охорони грошових знаків та цінних паперів та комісію для проведення тендеру по спеціальних броньованих автомобілях, які використовувалися для інкасації та перевезення цінностей. Так, у червні 1998 року в системі ДСО було створено 95 штатних підрозділів Служби інкасації, з якими було укладено 13764 договори. За п’ять років свого існування штатна чисельність спецпідрозділів міліції охорони “Титан” досягла 3 тисяч чоловік, які виконували близько 9 тисяч охоронних заходів по супроводженню цінних вантажів, паперів та грошових коштів, здійснювали охорону власності юридичних осіб та особистої безпеки фізичних осіб, надавали комплексну охорону об’єктів тощо. Також було проведено реорганізацію організаційно-штатної структури, реформовано кадрові апарати, завдяки чому реалізувалася Концепція єдиної системи професійної підготовки категорії кадрів Державної служби охорони.

Згодом було створено центр інформаційного забезпечення діяльності підрозділів ДСО, впроваджено систему локальної комп’ютерної мережі ГУДСО та систему електронної пошти на рівні “Центр-область”, розроблено Концепцію ведення рекламної діяльності та Положення про рекламну діяльність ДСО при МВС України, забезпечено постійне публікування матеріалів в засобах масової інформації щодо діяльності підрозділів ДСО, започаткувався випуск різноманітної рекламної та сувенірної продукції.

18 грудня 1998 року на підставі існуючої нормативної бази та законотворчих актів України згідно з наказом ГУДСО при МВС України в Департаменті Державної служби охорони було вирішено відкрити Музей історії ДСО.

За визначеними в 2000 році Колегією МВС України напрямками продовжується процес перебудови організаційної структури ДСО, її фінансово-економічної діяльності, впровадження новітніх технічних засобів охорони, створення інституту цивільних охоронників, а головне - вивільнення міліції від виконання невластивих завдань, розмежування владних і господарсько-розрахункових функцій.

На шляху таких перетворень значно скоротилася кількість співробітників адміністративно-управлінського апарату, зникли непотрібні ланки управління, ліквідувалися збиткові підрозділи.

Конче важливим було і те, що значна увага почала приділятися і професійній підготовці кадрів. Було розроблено та втілено вісім навчальних програм з початкової підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників охорони. Вирішувалися такі важливі завдання, як спеціальна підготовка працівників для охорони шкіл та дошкільних закладів, фахівців з маркетингу та продажу охоронних послуг, від яких значною мірою залежали подальший розвиток служби, її конкурентоспроможність.

В цей час у Департаменті були проведені експлуатаційні випробування та було впроваджено системи централізованого спостереження нового покоління, такі як: “Каштан”, “Сигнал”, “Озон”, “Інтеграл”, “Альфа”, “Дунай”, приймально-контрольні прилади ВБД-6, Іс-8001 тощо. З метою забезпечення захисту телефонізованих об’єктів було впроваджено радіомоніторинг.

У рамках своїх повноважень Державною службою охорони здійснювалося ліцензування послуг по охороні недержавними охоронними формуваннями. Для забезпечення високої якості охоронних послуг та соціального захисту працівників в Державній службі охорони створили українську охоронно-страхову компанію “УОСК”.

У червні 2007 р. Державна служба охорони нараховувала 192 стройових підрозділи, 146 служб інкасації, 38 підрозділів спецпризначення „Титан” та інших служб, в яких працювало понад 48 тисяч співробітників. Відзначити можна і значний матеріально-технічний потенціал служби: 251 пункт централізованого спостереження, сучасні засоби зв’язку, парк спецавтомобілів, новітня вогнепальна зброя. Для навчання співробітників в ДСО запрацювали спеціалізовані навчальні заклади, одне середнє і два вищі професійні училища. Під охороною Служби було понад 177 тисяч об’єктів, серед яких 86800 – житла громадян. Одночасно на службу заступали вже 486 груп затримання, які попереджували близько 37 тисяч злочинів та затримали понад 40 тисяч злочинців. Елітні підрозділи ДСО „Титан”, в свою чергу, забезпечили супровід вантажів і цінностей, безпеку українських та закордонних громадян (290 фізичних осіб).

7 листопада 2015 року відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та Постанови Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2015 р. № 834 «Питання функціонування органів поліції охорони як територіальних органів Національної поліції та ліквідації деяких територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», було створено Департамент поліції охорони, а також управління і відділи поліції охорони в областях, як територіальні органи Національної поліціїі.[3]

Матеріально-технічний і людський потенціалРедагувати

 
Співробітники Поліції охорони

Поліція охорони має понад 200 пультів централізованої охорони, сучасні засоби зв'язку, парк спецавтомобілів, новітню вогнепальну зброю.

Всі об'єкти, що охороняються за допомогою технічних засобів, підключені до пультів централізованої охорони. Підрозділами поліції охорони оснащено кнопками тривожної сигналізації та відповідними інформаційними написами 3085 місць термінового виклику. Для організації дистанційного контролю за оперативною обстановкою в місцях масового перебування громадян установлено 604 системи відеоспостереження.

Групи затримання — мобільні наряди цілодобово патрулюють міста і райони України. Одночасно на службу заступають близько 500 груп затримання.

У 2009 році під охороною перебувало майже 95 тис. об'єктів і понад 92,5 тис. помешкань громадян (квартири, офіси, магазини, торговельні центри, стратегічні об'єкти, дачні будинки тощо)[4].

СтруктураРедагувати

Поліція охорони знаходиться у складі Національної поліції.

Кабінет Міністрів України своєю постановою № 834 від 13 жовтня 2015 створив як територіальні органи Національної поліції Департамент поліції охорони як міжрегіональний територіальний орган Нацполіції; Відділ поліції охорони об'єктів стратегічного значення, а також управління поліції охорони в областях, Києві, Автономній Республіці Крим та Севастополі, Криворізький міський відділ Управління поліції охорони в Дніпропетровській області, Маріупольський міжрайонний відділ Управління поліції охорони в Донецькій області, а також Управління поліції охорони з фізичної безпеки в Києві.[5]

Для охорони фізичних осіб, вантажів і цінностей, власності фізичних та юридичних осіб в структурі Поліції охорони діють підрозділи з фізичної безпеки.

МузейРедагувати

В Департаменті поліції охорони створено Музей, експозиція якого відображає шлях розвитку підрозділів служби охорони, героїчні сторінки її минулого та сьогодення.

Експозиція музею містить:

  • історичні свідоцтва про історію та розвиток Служби,
  • портретну галерею, у т.ч. заслужених працівників МВС СРСР, керівників обласних підрозділів та інших працівників,
  • розвиток структурних частин підрозділів міліції охорони,
  • формений одяг, починаючи з 1923 року,
  • зброю, відзнаки та нагороди, сувенірні вироби, технічні засоби охорони,
  • матеріали про участь працівників охорони у ліквідації аварії на ЧАЕС та землетрусу у Вірменії і їх героїчне сьогодення,
  • відомості про організацію професійної підготовки,
  • спортивні досягнення,
  • дружні зв’язки та інші експонати.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати