Відкрити головне меню

Поліетилен низької щільності

хімічна сполука
Вироби із ПНЩ мають свій код переробки: 4
Структура розгалужень поліетилену низької щільності

Поліетилен низької густини (ПНГ) (англ: LDPE - Low-density polyethylene) — це термопластик, який виробляють із мономеру етилену. Був першим сортом поліетилену, виробленого в 1933 році компанією Imperial Chemical Industries, за допомогою високого тиску завдяки вільнорадикальній полімеризації.[1] Виробники досі використовують ту саму методику. За даними Управління з охорони навколишнього середовища США близько 5,7% поліетилену низької густини переробляється.[2] Незважаючи на конкуренцію з боку більш сучасних полімерів, ПНГ залишається широковживаним. У 2013 році світовий ринок ПНГ досяг обсягу близько 33 мільярдів доларів США.[3]

Зміст

ВластивостіРедагувати

ПНГ характеризується густиною в діапазоні 0,91–0,94 г/см3. За кімнатних температур хімічно пасивний, за винятком сильних окислювачів, та деякі розчинники викликають набухання. Тривалий час матеріал може витримувати температуру 80 °C і короткочасний вплив до 95 °C. Виготовляють напівпрозорі або непрозорі варіанти пластику, які досить гнучкі але жорсткі.

LDPE-пластик має більш розгалужену структуру (приблизно на 2% більше атомів вуглецю), ніж ПВГ, тому міжмолекулярні сили слабкіші, а його міцність і стійкість вища. Крім того, оскільки його молекули не такі щільні і менш кристалічні через розгалуження, щільність його нижча.

Хімічна стійкістьРедагувати

ВикористанняРедагувати

 
Пластикова миска GEECO, куплена 1950 року, станом на 2014 рік використовувалася.
 
Шматок пакувальної піни, зробленої з LDPE-пластику

ПНГ поширений для виробництва різних ємностей, дозувальних пляшок, посуд для миючих засобів, труби, поліетиленові пакети для комп'ютерних компонентів і різноманітне формоване лабораторне обладнання. Хоча найбільше його використовують для виготовлення поліетиленових пакетів. Інші вироби, виготовлені з цього поліетилену, включають:

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати