Поляков Дмитро Миколайович

Поляков Дмитро Миколайович
Громадянство	Україна
Дата народження	19 січня 1968 (56 років)
Місце народження	Київ, Українська РСР, СРСР
Зріст	183 см
Вага	75 кг
Інші парні турніри

Дмитро Миколайович Поляков (нар.. 19 січня 1968, Київ, Українська РСР) — радянський і український тенісист і тенісний тренер, майстер спорту СРСР міжнародного класу. Чемпіон СРСР з тенісу (1989 рік — змішаний парний розряд, 1990 рік — чоловічий одиночний розряд) і переможець Відкритого чемпіонату Югославії 1991 року.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Поляков.

Біографія

Дмитро Поляков народився 1968 року в Києві. У 1987 році переїхав до Харкова, де став студентом філологічного факультету Харківського державного університету^[2].

Ігрова кар'єра

Дмитро Поляков вперше виступив у професійному тенісному турнірі в 1986 році, коли провів один матч у «челленджері» в Дортмунді. Регулярне участь у турнірах цього рівня він розпочав у 1989 році, перемігши в липні у Фюрті (ФРН) як в одиночному, так і в парному розряді (з Володимиром Габрічідзе). У цьому році він також став чемпіоном СРСР у міксті, де його партнеркою була Наталія Медведєва, а у фіналі чоловічого парного розряду поступився в парі з ужгородцем Йосипом Крочко. Наступного року він став чемпіоном СРСР у чоловічому одиночному розряді, перегравши у фіналі в чотирьох сетах Андрія Ольховського^[3].

У травні 1990 року він був запрошений до збірної СРСР на матч Кубка Девіса з португальцями і приніс команді очко в парній грі разом з Андрієм Чесноковим. Потім на Вімблдонському турнірі Поляков успішно подолав кваліфікаційний відбір і в першому колі основного змагання вів 2-1 по сетах у екс-чемпіона Пета Кешу, проте досвід австралійського тенісиста допоміг тому в підсумку виграти цей матч^[4].

Пік професійної кар'єри Дмитра Полякова припав на 1991 рік, коли в травні і на початку червня він тричі виходив до фіналу професійних турнірів. Спочатку він став переможцем Відкритого чемпіонату Югославії, що входить до календаря АТР-туру, перегравши послідовно трьох суперників з першої сотні рейтингу, включаючи 54-ту ракетку світу Франсиско Клавета у чвертьфіналі та 66-у ракетку світу Хав'єра Санчеса у фіналі. Після цього він виграв «челленджер» у Білефельді (Німеччина) і вийшов до фіналу у Фюрті, але там змушений був припинити боротьбу в середині другого сету.

Після цих досягнень він увійшов до числа ста кращих тенісистів світу згідно рейтингу АТР. У липні він вийшов до парного фіналу ще одного турніру АТР, Відкритого чемпіонату Австрії, де його партнером був перуанець Пабло Аррайя.

Після розпаду Радянського Союзу Поляков виступав у Кубку Девіса за збірну України, захищаючи кольори національного прапора з 1993 по 1998 роки. Передбачалося, що після закінчення навчання він присвятить себе професійному тенісу, але кар'єру тенісиста у нього не склалася: свої останні «челенджери» він виграв у 1993 році, хоча і продовжував виступати до 1999 року. Одним з найкращих результатів за кар'єру став для нього в ці роки вихід до півфіналу Кубка Кремля 1993 року після перемог над трьома суперниками з першої сотні рейтингу, в тому числі над 26-ю ракеткою світу Амосом Мансдорфом. Свої останні матчі в професійних турнірах він провів в серпні 1999 року, коли тричі поспіль програв у першому колі українських «ф'ючерсів».

Подальша кар'єра

Після закінчення активної кар'єри Поляков працює як професійний тренер і спортивний менеджер^[5]. У 2009 році він відкрив тенісну школу в Станишівці Житомирської області^[6]. Він також співпрацює з порталом HotSport.ua як тенісний експерт^[7].

Участь у фіналах турнірів АТР і ATP Challenger за кар'єру (2+13)

Легенда
ATP World (2)
ATP Challenger (13)

Одиночний розряд (1+5)

Перемоги (1+4)

№	Дата	Турнір	Покриття	Суперник у фіналі	Рахунок у фіналі
1.	17 липня 1989	Фюрт, ФРН	Ґрунт	Федеріко Мордеган	6-2, 6-1
2.	9 лип 1990	Ной-Ульм, ФРН	Ґрунт	Барт Вейтс	3-6, 7-5, 6-3
3.	13 травня 1991	Умаг, СФРЮ	Ґрунт	Хав'єр Санчес	6-4, 6-4
4.	27 травня 1991	Білефельд, Німеччина	Ґрунт	Ларс Козловські	6-4, 6-1
5.	17 травня 1993	Брук-ан-дер-Лайту, Австрія	Ґрунт	Симон Тузіл	6-4, 6-1

Поразка (0+1)

№	Дата	Турнір	Покриття	Суперник у фіналі	Рахунок у фіналі
1.	3 черв 1991	Фюрт, Німеччина	Ґрунт	Маркос Ауреліо Горріс	2-6, 0-3 відмова

Парний розряд (1+8)

Перемоги (0+5)

№	Дата	Турнір	Покриття	Партнер	Суперники у фіналі	Рахунок у фіналі
1.	17 липня 1989	Фюрт, ФРН	Ґрунт	Володимир Габрічідзе	Крістіано Каратті Федеріко Мордеган	6-4, 6-7, 6-4
2.	6 сер 1990	Кнокке, Бельгія	Ґрунт	Андрій Ольховський	Ксав'є Дофрен Денис Лангаскенс	6-4, 4-6, 6-3
3.	27 серпня 1990	Верона, Італія	Ґрунт	Слава Доседел	Менно Остінг Якко Елтінг	6-0, 6-7, 6-4
4.	15 квітня 1991	Опорто, Португалія	Ґрунт	Томаш Анзарі	Марк Куверманс Паул Хархейс	3-6, 6-3, 6-4
5.	5 лип 1993	Айзенах, Німеччина	Ґрунт	Крістер Аллгард	Володимир Габрічідзе Андрій Меринов	6-7, 6-4, 6-4

Поразки (1+3)

№	Дата	Турнір	Покриття	Партнер	Суперники у фіналі	Рахунок у фіналі
1.	26 лис 1990	Мюнхен, Німеччина	Килим	Слободан Воїнович	Йенс Верман Маркус Цекке	4-6, 3-6
2.	29 лип 1991	Кіцбюель, Австрія	Ґрунт	Пабло Аррайя	Томас Карбонель Франсіско Ройг	7-6, 2-6, 4-6
3.	5 окт 1992	Реджо-ді-Калабрія, Італія	Килим	Жуан Кунья е Сілва	Томаш Анзари Брент Хайгарт	4-6, 6-7
4.	15 лютого 1993	Емден, Німеччина	Килим	Володимир Габрічідзе	Мартін Лорендо Мікаель Мортенсен	6-3, 4-6, 2-6