Полякова Людмила Валентинівна
Людмила Валентинівна Поляко́ва (нар. 21 квітня 1946, Семипалатинськ) — український живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1976 року. Заслужений художник Автономної Республіки Крим з 1999 року[1].
| Полякова Людмила Валентинівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 21 квітня 1946 (78 років) Семей, Казахська РСР, СРСР | |||
| Країна |  СРСР Україна | |||
| Жанр | пейзаж, портрет і натюрморт | |||
| Навчання | Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша (1964) і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1971) | |||
| Діяльність | художниця, вчителька | |||
| Вчитель | Мильніков Андрій Андрійович | |||
| Відомі учні | Максименко Олександр Євгенович | |||
| Працівник | Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Нагороди |  | |||
|
| ||||
Біографія
ред.Народилася 21 квітня 1946 року в місті Семипалатинську (нині Семей, Казахстан). Протягом 1960—1964 років навчалася в Сімферопольському художньому училищі; 1971 року закінчила Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна, де навчалася у Андрія Мильнікова[1].
З 1976 року працювала викладачем живопису, малюнка та композиції Сімферопольського художнього училища[1]. Серед учнів: Олександр Максименко[2].
Мешкає у Сімферополі в будинку на вулиці Воровського, № 60, квартира № 315[3].
Творчість
ред.Працює у галузях станкового (пише пейзажі, портрети, натюрморти) і монументального живопису. Серед робіт:
- станковий живопис: «Теплий день» (1977), «Старий слідчий Клєвцова» (1977), «Бабуся та онука» (1980), «Портрет доньки» (1996), «Берег моря» (2000)[4], «Маки» (2008);
- монументальні твори: вітражі Лівадійського палацу, розпис у залах та мозаїчне панно на фасаді Палацу культури колгоспу «Перемога»[1].
Експонувала свої роботи у Києві, Москві, Санкт-Петербурзі, Сімферополі. У 1994 році серія її акварельних робіт експонувалася у художній галереї Гайдельберга у Німеччині[1].
Твори художниці знаходяться у приватних колекціях в Англії, Іспанії, Японії, Сполучених Штатів Америки[1].
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е Полякова Людмила Валентиновна / Арт-галерея «Nostalgie». (рос.)
- ↑ Максименко Александр Евгеньевич / Российская академия художеств. (рос.)
- ↑ Полякова Людмила Валентинівна // Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 119.
- ↑ Полякова Людмила Валентиновна / Крымская художественная галерея.