Полюбичі Сільські Перші

Полюбіче-Вейські-Перші
Країна	Польща
Воєводство	Люблінське воєводство
Повіт	Більський повіт
Гміна	Вишниці
Населення	610 осіб (2011)
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	(+48) 83
Поштовий індекс	21-580
Автомобільний код	LBI
SIMC	1061593
OSM	↑3101244 ·R (Гміна Вишниці)
	Полюбіче-Вейські-Перші Полюбіче-Вейські-Перші (Польща)
	Полюбіче-Вейські-Перші Полюбіче-Вейські-Перші (Люблінське воєводство)

Полюбичі Сільські Перші^[2], давні Полюбичі^[3]^[4] (пол. Polubicze Wiejskie Pierwsze, Полюбіче-Вейське-Перше) — село в Польщі, у гміні Вишниці Більського повіту Люблінського воєводства. Населення — 610 осіб (2011^[1]).

Історія

1804 року вперше згадується греко-католицька церква обряду в Полюбичах^[3].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі Полюбичі переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою^[5]. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 1189 вірян^[4].

У міжвоєнні 1918—1939 роки польська влада в рамках великої акції закриття та руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші перетворила місцеву православну церкву на римо-католицький костел^[3].

У 1975—1998 роках село належало до Білопідляського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1]^[6]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	300	48	212	40
Жінки	310	52	166	92
Разом	610	100	378	132

Див. також

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Полюбичі Сільські Перші

↑ ^а ^б ^в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
↑ Історичні джерела та їх використання. — Академія наук Українскої РСР, Інститут історії, 1971. — Т. 6. — С. 118.
↑ ^а ^б ^в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 146.
↑ ^а ^б Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 177. (пол.)
↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 371. (рос. дореф.)
↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

[nsp-1] а ^б ^в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

[Іст_джерела-2] Історичні джерела та їх використання. — Академія наук Українскої РСР, Інститут історії, 1971. — Т. 6. — С. 118.

[Крип'якевич-3] а ^б ^в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 146.

[Saładiak-4] а ^б Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 177. (пол.)

[Чубинський-5] Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 371. (рос. дореф.)

[age-6] Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

[2]

[3]

[4]

[1]

[5]

[6]