Геологічна будова
ред.
З геологічних позицій об'єкт прилеглий до східної частини Ташликсько-Шполянського рідкіснометального району, де у південно-західному обрамуванні Корсунь-Новомиргородського плутону анортозитів і гранітів рапаківі продуктивна зона родовища пов'язана з комплексом порід докембрійського кристалічного фундаменту. Родовище не виходить на денну поверхню, оскільки перекрите мезозойсько-кайнозойськими теригенними покладами платформенного чохла. Останні залягають на корі вивітрювання порід докембрійських комплексів. Спільна потужність перекриваючих родовище порід 60-100 м. Літієві пегматити залягають у вигляді дуже потужних крутоспадних тіл з падінням на південний захід під кутом 600. Вміщуючими є метаморфічні породи, представлені плагіогнейсами (в основному кордієрит-біотитовими, гранат-біотитовими, гранат-діопсид-біотитовими), які складно дислоційовані й ін'єктовані гранітоїдами кіровоградсько-житомирського комплексу. В теперішній час на родовищі встановлено три рудні тіла, які залягають субузгоджено з товщою гнейсів як в плані, так і в розрізі, а також з ін'єктованими в гнейси гранітоїдами. Протяжність рудих тіл з простягання близько 600 м. На глибину зруднення вивчено до 500 м і не оконтуровано. Найбільш велике рудне тіло № 1 має потужність по перетинах у свердловинах від перших десятків метрів до 189 м (середня 60 м). Воно вміщує 75% запасів родовища. Друге рудне тіло має потужність від 13 до 75 м, простежено по простяганню на 350 м і на глибину 400 м. Це тіло вміщує 17% запасів. Третє тіло має менш значні розміри й вміщує 8% запасів. Перше тіло прилегле до лежачого боку родовища, друге — до висячого, а третє фіксується між ними. Тіла № 1 і № 2 виходять на поверхню кристалічного фундаменту і частково зеродовані, але простежуються з високим вмістом Li2O навіть у каоліновій корі вивітрювання з простягання.
Посилання
ред.
