Половикова Клавдія Михайлівна

Клавдія Михайлівна Половикова (уроджена Діденко; (27 грудня 1896(1896-12-27), Харків — 16 лютого 1979(1979-02-16), Москва) — радянська акторка театру і кіно. Народна артистка РРФСР (1954). Мати акторки Валентини Сєрової.

Половикова Клавдія Михайлівна
рос. Клавдия Михайловна Половикова
Ім'я при народженні рос. Клавдия Михайловна Диденко
Народилася 27 грудня 1896(1896-12-27)
Харків, Російська імперія
Померла 16 лютого 1979(1979-02-16) (82 роки)
Москва, СРСР
Поховання Нове Донське кладовище
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність акторка, кіноакторка
Alma mater Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна (1921)
Знання мов російська
Заклад Малий театр
Московський театр Революції
Театр імені Лесі Українки
Ленінградський театр імені Пушкіна
Роки активності з 1921
Діти Сєрова Валентина Василівна
Нагороди
народний артист РРФСР
IMDb ID 0689827

Біографія ред.

Народилася 1896 року в Харкові, у родині робітника. Після закінчення харківської школи займалася на літературно-мистецьких курсах, виступала у театрі Миколи Синельникова, де була помічена Михайлом Тархановим, який порадив навчатися драматичному мистецтву в Москві[1].

У 1921 році закінчила Школу-студію Малого театру. З 1 вересня 1921 по 15 вересня 1936 року — артистка Театру-студії Малого театру (з 1932 року — Новий театр)[2].

Потім грала у Московському театрі Революції (1934—1936), Театрі імені Лесі Українки в Києві (1936—1938), Ленінградському театрі імені Пушкіна (1938—1939). У 1939—1941 роках — артистка Московського театру імені Ленради, в 1941—1959 рр. — Московського театру драми.

Похована на Новому Донському цвинтарі (дільниця 4, алея 2)[3][4].

Родина ред.

  • Перший чоловік — Василь Васильович Половиков (Василь Половик) (1893—1966), інженер-гідролог.
  • Дочка — Валентина Сєрова (1917—1975), актриса театру та кіно.
  • Зять (1936) — Валентин Поляков, актор московського Театру робітничої молоді (ТРАМ)[5] .
  • Зять (з 1938) — Анатолій Сєров (1910—1939), льотчик-винищувач, комбриг.
  • Онук — Анатолій Анатолійович Сєров (1939—1975).
  • Зять — Костянтин Симонов (1915—1979), письменник, поет, драматург і громадський діяч.
  • Внучка — Марія Костянтинівна Симонова (нар. 1950). Виховувалась Клавдією Михайлівною[6], оскільки за рішенням суду її матері Валентина Сєрова (яка зловживала алкоголем) було заборонено проживати з донькою[7].
  • Другий чоловік Абрам (Аркадій) Павлович Ефроїмсон (псевдонім Е. Фрам) (1904—1992), журналіст і радіокореспондент, редактор Центрального телебачення, брат Володимира Ефроїмсона (1908—1989)[1][3] .

Театральні ролі ред.

Фільмографія ред.

Примітки ред.

  1. а б Тремасов Алексей. Половикова Клавдия Михайловна. Всегда со мною… Авторский проект Алексея Тремасова (рос.). Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 12 січня 2022.
  2. Малый театр (рос.). Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 14 вересня 2011.
  3. а б Мошков Алексей. Половикова Клавдия Михайловна (1896—1979). Москва / Новое Донское кладбище (рос.). Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022.
  4. Кац Алёна, Кац Павел. Эфроимсон Владимир Павлович (1908–1989). Московские могилы (рос.). Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022.
  5. Кравченко Т. Ю. Жди меня. История одной любви. —— М.: «Вагриус», 2005, с. 29—30.
  6. 7 фактов о советской актрисе Валентине Серовой — Николай Грищенко — Российская газета. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 8 січня 2015.
  7. Первый канал. К юбилею Константина Симонова. Документальный фильм «Жди меня и я вернусь», 28 ноября 2015
  8. Они сжигали друг друга

Посилання ред.