Полинін Федір Петрович

Федір Петрович Полинін (7 [20] жовтня 1906, Сухий Отрог, Самарська губернія, тепер Балаковського району Саратовської області, Російська Федерація — 21 листопада 1981, Москва) — радянський військовослужбовець, генерал-полковник авіації (1946), генерал броні (ПНР). Командувач ВПС ЗС Польщі (1944—1947). Герой Радянського Союзу (1938). Депутат Верховної Ради Української РСР 5-го скликання (1959—1963).

Полинін Федір Петрович
Народження 20 жовтня 1906(1906-10-20)
Саратовська губернія, Російська імперія
Смерть 21 листопада 1981(1981-11-21) (75 років)
Москва, СРСР
Поховання Кунцевський цвинтар
Країна  СРСР
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Партія КПРС
Звання генерал-полковник авіації[d]
Війни / битви Японсько-китайська війна і німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Кутузова I ступеня орден Кутузова II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією» медаль «За взяття Берліна» медаль «За визволення Варшави» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» орден «Хрест Грюнвальда» 2 ступеня медаль «За Одру, Нису і Балтику» золотий хрест Заслуги лицарський хрест ордена Virtuti Militari Gold Cross of the Virtuti Militari срібний хрест ордена Virtuti Militari Medal for fighting for Berlin

Біографія

ред.

Походив з багатодітної селянської родини. У 1907 році разом з родиною переїхав у село Самарка Семипалатинського округу. У восьмирічному віці розпочав роботу в господарстві батька. Після його смерті виїхав до Самари і в серпні 1924 року розпочав роботу в сільській кооперації як сторож і носильник, а від квітня 1927 року — як некваліфікований робітник. Водночас в 1925 — 1928 роках ходив до вечірньої середньої школи для дорослих у місті Самарі.

У Червоній армії з жовтня 1928 року. Спочатку служив у полковій школі піхоти 101-го стрілецького полку в Сизрані, а в грудні 1928 року перейшов до авіації.

Член ВКП(б) з 1929 року.

Закінчив Вольську льотну школу (1929), школу льотчиків в Оренбурзі (1931), курси удосконалення командного складу Військово-повітряної академії імені Жуковського в 1935 році.

З листопада 1937 по квітень 1938 брав участь у японо-китайській війні, де командував бомбардувальною авіагрупою: на літаку СБ брав участь у бомбардуванні японського аеродрому на острові Формоза (Тайвань). 14 листопада 1938 року за мужність і героїзм, проявлені під час бойових дій в Китаї, йому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна. Служив старшим інспектором з техніки пілотування ВПС РСЧА.

Від жовтня 1939 року був заступником командувача Повітряних Сил Київського Особливого військового округу. На посаді командувача ВПС 13-ї армії брав участь у радянсько-фінській війні. З 1940 року командував бомбардувальною авіаційною дивізією в Білоруському військовому окрузі.

На фронтах німецько-радянської війни з червня 1941 року на посаді командира 13-ї бомбардувальної авіаційної дивізії. З серпня 1941 року — командувач ВПС Брянського фронту. Від травня 1942 року — заступник командувача 2 Повітряної Армії, а від вересня 1942 року — заступник командувача 6 Повітряної Армії на Брянському і Північно-західному фронтах. Командувач 6-ї повітряної армії (січень 1943 р. — жовтень 1944 року).

З жовтня 1944 — командувач Військово-повітряних сил (ВПС) Війська Польського. 11 липня 1946 року присвоєно звання генерал-полковника авіації.

Після війни, з березня 1947 року по травень 1950 року командував 13-ю повітряною армією (з 10 січня 1949 р. — 76-ю повітряною армією). У 1955 році закінчив Військову академію імені Ворошилова.

З лютого 1956 року по серпень 1959 року — командувач 57-ї повітряної армії Прикарпатського військового округу.

У 1959 — 1971 роках — начальник тилу Військово-повітряних сил СРСР. З 1971 року — у відставці.

Похований на Кунцевському кладовищі Москви (могила включена в Державний список пам'яток історії та культури міста Москви).

Звання

ред.
  • комбриг (29.11.1939)
  • генерал-майор (4.02.1940)
  • генерал-лейтенант (28.05.1943)
  • генерал броні ВП (9.08.1945)
  • генерал-полковник (11.07.1946)

Нагороди

ред.

ПНР

Пам'ять

ред.

У меморіальному комплексі Вольського філії Військової академії тилу встановлена пам'ятна плита на честь Героя.

Твори

ред.
  • Полынин Ф. П. Боевые маршруты — М.: Воениздат, 1972.

Література

ред.
  • Командующие воздушными армиями — М.: Патриот, 2006.