Покидченко Михайло Юрійович
Миха́йло Ю́рійович Поки́дченко (14 листопада 1989 — 5 грудня 2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Покидченко Михайло Юрійович | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 14 листопада 1989 Мукачеве | |
Смерть | 5 грудня 2016 (27 років) Опитне | |
Поховання | Мукачево | |
Громадянство | Україна | |
Псевдо | «Сотник» / «Малий» | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Рід військ | Гірська піхота | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Життєпис
ред.Народився 1989 року у місті Мукачеве, певний час проживав у Рахові. Закінчив загальноосвітню школу; вступив до ліцею на юридичний факультет, де навчався до 2012 року. Опісля працював оператором на місцевому телеканалі «М-студіо», згодом — на складі супермаркету «Ду-Мен» в Рахові.
Брав активну участь в подіях Революції Гідності. У травні 2014 року пішов на фронт добровольцем — в складі Добровольчого українського корпусу «Правий сектор»; де воював у групі «Семана» 5-го окремого батальйону, а згодом — в 1-й ОТГ ім. Капітана Воловика, кулеметник, позивний «Малий» («Сотник»). Повернувся додому після півтора року на фронті. За кілька місяців знову вирушив на фронт, підписав контракт із ЗСУ в травні 2016 року; солдат, стрілець, помічник гранатометника 3-го взводу 3-ї роти, 15-й окремий гірсько-піхотний батальйон. Згодом — командир бойової машини — командир відділення.
5 грудня 2016 року загинув на Донеччині під час кулеметного обстрілу селища Опитне (Ясинуватський район).
Відбулося прощання на Майдані Незалежності у Києві. Похований на Алеї Слави центрального кладовища Мукачева.
Без Михайла лишилися батько, мама Віра Миколаївна, брат, сестра, дві маленькі доньки.
Нагороди та вшанування
ред.- Указом Президента України № 12/2018 від 22 січня 2018 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- 21 квітня 2017 року відкрито і освячено меморіальну дошку у рідній для Михайла Покидченка школі[2].
- Нагороджений відзнакою ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно)[3].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 5 грудня[4][5].
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України від 22 січня року № 12/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Меморіальну дошку встановили у рідній для Михайла Покидченка школі. mmukachevo.net. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
- ↑ Наказ № 114/18 від 13 травня 2018 року. PravyySektor.info. Офіційний сайт НВР «Правий сектор». Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 5 грудня на YouTube
Джерела
ред.- Покидченко Михайло Юрійович [Архівовано 31 січня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Покидченко Михайло Юрійович [Архівовано 5 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт НВР Правий сектор
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |